-
Лавров Сергій Вікторович: відмінності між версіями
ua>Tillich P. (Думаю, не треба пояснювати. Скоригував.) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 08:45, 7 жовтня 2023
Сергі́й Ві́кторович Лавро́в (Шаблон:Lang-ru; 21 березня 1950, Москва) — російський державний і політичний діяч. Міністр закордонних справ Росії з 9 березня 2004 року. Герой праці РФ (2020).
Обіймав цю посаду в кабінетах Михайла Фрадкова (2004—2007), Віктора Зубкова (2007—2008), Володимира Путіна (2008—2012) і двох кабінетах Дмитра Медведєва (2012—2020) і в кабінеті Михайла Мішустіна (2020 — дотепер). Член Ради безпеки РФ, посол Росії, заслужений працівник дипломатичної служби РФ. З 1972 року працював у системі МЗС СРСР і Росії. У 1994—2004 роках — постійний представник РФ при ООН і представник РФ в Раді безпеки ООН. 2006 року ввійшов до складу федерального оперативного штабу Національного антитерористичного комітету Росії, тоді ж протягом пів року займав пост голови комітету міністрів Ради Європи.
З 2022 року після російського вторгнення в Україну знаходиться під персональними санкціями Євросоюзу, США, Великої Британії, Канади, Австралії та Японії.
Життєпис
Народився 21 березня 1950 року в Москві[1]. Його батько вірменин із Тбілісі, мати — росіянка з Ногінська, була співробітницею Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР. Прізвище батька спочатку було Калантарян[2][3][4].
Після школи вступив до Московський міжнародних відносин (МДІМВ) МЗС СРСР. Стажист, аташе Посольства СРСР в Шрі-Ланці. У МДІМВ вчився на східному відділенні факультету міжнародних відносин, практику проходив на Шрі-Ланці.
1972 року, після закінчення інституту, Лавров був направлений на роботу до посольства СРСР у Шрі-Ланці.
1976 року він повернувся до Москви, працював у відділі міжнародних економічних організацій МЗС СРСР. У 1981 році відправили до радянського постійного представництва при ООН.
1988 року Лавров знову повернувся до Москви, спочатку став заступником начальника Управління міжнародних економічних відносин МЗС Росії, потім — першим заступником і начальником цього управління.
1990 року його призначили директором Департаменту міжнародних організацій і глобальних проблем МЗС Росії.
У квітні 1992 року Лавров став заступником міністра МЗС РФ.
1994 року його призначили постійним представником РФ при ООН і представником РФ в Раді безпеки ООН.
У 1994—2004 роках — Постійний представник РФ при ООН.
Міністр МЗС РФ
9 березня 2004 року Лавров став міністром МЗС в уряді Фрадкова. Він декларував «врегулювання» конфліктів у Грузії і Молдові, протидія США з розміщення протиракетної оборони в Європі й наданню Косово незалежності.
З 11 січня 2010 року — член Урядової комісії з економічного розвитку й інтеграції.
З квітня 2004 року — голова Комісії Росії у справах ЮНЕСКО.
У травні 2006 року увійшов до складу штабу Національного антитерористичного комітету Росії, півроку був головою комітету міністрів Ради Європи, займався підготовкою саміту лідерів країн Великої вісімки в Санкт-Петербурзі під головуванням Росії, а 2007 року.
12 вересня 2007 року уряд Фрадкова пішов у відставку і Лавров став тимчасовим в.о. міністра МЗС, згодом його було призначено на цей пост у кабінеті Віктора Зубкова.
У березні 2008 року на президентських виборах переміг перший віцепрем'єр Дмитро Медведєв. 7 травня 2008 року він вступив на посаду президента Росії. 8 травня 2008 року на засіданні Держдуми Путін був затверджений прем'єром. 12 травня 2008 року Путін провів призначення в уряд РФ. Лавров зберіг за собою пост глави міністерства закордонних справ.
У серпні 2008 року, під час російсько-грузинської війни в Південній Осетії, брав участь у переговорах із грузинським МЗС і керівниками інших держав про «врегулювання» війни. Згодом МЗС РФ готувало тексти договорів «про дружбу і співпрацю» з визнаними Росією Південною Осетією й Абхазією.
21 травня 2012 року вкотре отримав портфель міністра після вступу на посаду президента Путіна.
18 травня 2018 року знову затверджений Міністром закордонних справ[5].
Згідно з опитуваннями, проведеними ВЦВГД, Сергій Лавров неодноразово входив у трійку найефективніших міністрів Уряду Російської Федерації[6].
Через 12 років перебування на посаді Газета.Ru характеризувала Лаврова як «імпозантного інтелектуала», який є, нарівні із Сергієм Шойгу, одним із найпопулярніших міністрів у країні[7].
За офіційною біографією, Лавров володіє англійською, французькою та сингальською мовами. Рівень володіння Лавровим англійською мовою деякими лінгвістамиШаблон:Якими ставиться під сумнів.
Захоплюється рафтингом: сплавляється гірськими річками Алтаю разом із друзями — випускниками МДІМВ. Лавров — автор присвяченою рідному інституту пісні, що стала гімном МДІМВ.
Російське вторгнення в Україну
1 травня 2022 року відповідав на питання про т. зв. «денацифікацію» України, якою керував президент етнічний єврей Зеленський, заявив: «Гітлер мав єврейську кров. Це нічого не означає. Мудрий єврейський народ каже, що найзапекліші антисеміти, як правило, євреї. У сім'ї не без виродку». Ця заява викликала різку реакцію МЗС Ізраїлю, куди викликали для роз'яснювальної розмови російського посла.[8]
Глава МЗС Ізраїлю Яїр Лапід заявив, що слова Лаврова «не можна пробачати, вони обурливі та є грубою історичною помилкою». Слова Лаврова засудили й інші ізраїльські політики та організації, зокрема голова меморіалу Голокосту «<Яд Вашем» Дані Даян. Він сказав, що Лавров перетворив жертв на злочинців, висунувши хибне твердження у тому, що Гітлер був єврейського походження[9]. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет назвав слова Лаврова брехнею, покликаною покласти відповідальність за знищення євреїв під час Другої світової війни на них самих. Бенет закликав негайно припинити використовувати посилання до Голокосту з політичною метою.[10]. 4 травня головний рабин Росії Берл Лазар закликав міністра публічно вибачитися за те, що «євреї є найзапеклішими антисемітами»[11]. 5 травня прес-служба ізраїльського прем'єр-міністра повідомляла про вибачення Володимира Путіна за слова Лаврова, у російському прес-релізі залишили без уваги момент з приводу вибачень Путіна.[12]
Заявляє, що Росія не нападала на Україну.[13]
1 травня 2022 року в інтерв’ю італійській телевізійній мережі Rete 4[14] Лаврова запитали, чому Росія заявила, що їй потрібна «денацифікація» України, враховуючи, що укр. сам президент був євреєм. Лавров відповів, припустивши, що Адольф Гітлер, як і Володимир Зеленський, мав єврейську спадщину, сказавши: «Що стосується аргументу [Зеленського] про те, що може бути нацифікація, якщо я єврей, якщо я правильно пам’ятаю , І я можу помилятися, Гітлер також мав єврейську кров».
Походження
Батько Лаврова тбіліський вірменин (Калантаров або Калантарян). 2005 року в Єревані Лавров заявив, що має «грузинське коріння і вірменську кров».
Матір була співробітницею Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР. На сайті МЗС Росії вказується, що Лавров — росіянин.
Сім'я
Лавров одружений на Марії Олександрівні[15]
Донька — Катерина Винокурова[16], яка живе в США[17], до її статків накладені санкції багатьох країн. Одружена з Винокуровим Олександром Семеновичем[18]
Сват — Винокуров Семен Леонідович[19]
Падчерка — Ковальова Поліна Костянтинівна[20]
Коханка
Лавров понад 20 років живе з коханкою Світланою Поляковою[21].[22] Він влаштував її та її родичів на роботу до МЗС Росії. Пасербиця Лаврова і Світлани Поліна отримала громадянство Британії і купила квартиру за 4 млн фунтів в Лондоні. Всі вони використовують літаки, яхти та нерухомість російського олігарха Олега Дерипаски[23].
Заяви
Міністр закордонних справ Сергій Лавров не побачив знущань над заручниками на так званому «параді», що провели бойовики в неділю 24 серпня 2014 року в Донецьку[24].
У лютому 2015 року під час 51-ї Мюнхенської конференції з безпеки у концентрованому вигляді виклав російську точку зору на війну в Україні. Як зазначає джерело, ця його заява «суперечить законам логіки і здоровому глузду» та викликала сміх у залі[25].
14 листопада 2022 Associated Press повідомило з посиланням на офіційних осіб Індонезії, що Лавров був госпіталізований із захворюванням серця. Згодом помічник опублікував у Telegram відео, на якому показано, як Лавров сміється над такими повідомленнями зі свого готелю на Балі, стверджуючи, що західні ЗМІ винні у «якісь грі».[26]
28 грудня 2022 в ефірі національного телебачення Лавров заявив: «Я переконаний, що завдяки нашій наполегливості, терпінню і цілеспрямованості ми відстоюємо благородні цілі, життєво важливі для нашого народу і нашої країни». Він також заявив: «Наш абсолютний пріоритет — це чотири нові російські регіони». Він також заявив, що мирні переговори з Україною відновляться, лише якщо вона визнає анексію чотирьох регіонів лише частково окупованими: «Вони повинні звільнитися від загрози нацифікації, з якою вони стикалися протягом багато років".[27]
4 березня 2023 року ВВС повідомило, що після зустрічі міністрів закордонних справ G20 у Делі учасники конференції посміялися над Лавровим після того, як він сказав, що війну з Україною «розв’язано проти нас». Лавров заявив, що Росія намагається зупинити війну в Україні, яка почалася після її власного повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Також було опубліковано відеозапис інциденту, а на аудіо можна почути сміх. [28]
Манери
Перед початком офіційної зустрічі в Москві з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном 12 квітня 2017 р., на запитання акредитованої американської журналістки NBC News Андреи Мітчел про бомбардування хімічною зброєю в Сирії він відповів:
Використання ненормативної лексики
- 9 вересня 2008 під час телефонної розмови з головою МЗС Великої Британії Девідом Мілібендом Лавров заявив:
- З заяви Лаврова від 22 листопада 2014:
- 11 серпня 2015 на офіційній зустрічі з міністром закордонних справ Саудівської Аравії Аделем аль-Джубейром, під час промови останнього на пресконференції Лавров також використав «недипломатичну лексику». Він упівголоса сказав перед мікрофоном:
Кого саме мав на увазі відомий своєю «витриманістю»[29] Лавров — лишилося нез'ясованим.
Оскільки зустріч транслювалася в прямому ефірі, цей вислів потрапив у мережу, де коментувався російськомовною спільнотою та експертами[30]. Представниця МЗС РФ Марія Захарова поквапилася спростувати цей уже не перший факт використання ненормативної лексики своїм шефом.[31]
Цікавинки
Пише вірші. Автор гімна МГІМО[32].
Примітки
Посилання
- Інформаційний бюлетень МЗС РФ
- Яхты, взятки и любовница. Что скрывает министр Лавров // youtube, 16 вересня 2021 року
Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Чинний Уряд Російської Федерації Шаблон:Міністри закордонних справ Європи Шаблон:Представники Росії в ООН
- ↑
http://www.europarl.europa.eu/committees/es/AFET/studiesdownload.html?languageDocument=EN&file=74731
- ↑
https://armedia.am/eng/news/68300/armenian-who-was-born-on-ararat-street-sergey-lavrovthe-unsurpassed-diplomat.html
- ↑
https://www.theguardian.com/world/2015/apr/22/cher-kardashian-agassi-armenias-a-list-diaspora-genocide
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑
http://kremlin.ru/events/president/news/57492
- ↑
https://www.interfax.ru/russia/434651
- ↑
https://www.gazeta.ru/politics/photo/lavrov.shtml
- ↑
https://www.radiosvoboda.org/a/news-mzs-rf-pro-izrayil/31832774.html
- ↑
https://www.currenttime.tv/a/lavrov-evrei-mid/31830430.html
- ↑
https://www.svoboda.org/a/lavrov-o-zelenskom-u-gitlera-tozhe-byla-evreyskaya-krovj-/31830336.html
- ↑
https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/05/4/7344017/
- ↑
https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/05/5/7344284/
- ↑ https://www.unian.ua/war/mi-ne-napadali-na-ukrajinu-lavrov-zrobiv-shokuyuchu-zayavu-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11738032.html "Ми не нападали на Україну": Лавров зробив шокуючу заяву.
- ↑
- ↑
https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/1036/
- ↑
https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/1037/
- ↑
https://nice-westi.com/79875-doch-sergeya-lavrova-ya-xotela-svyazat-zhizn-s-russkim-full.html?source=83&id=2342904&site_id=11021&mark3=1000003349&fa821dba_ipp_uid2=xemd8ZL1TGXSwKcw%2f49eBY6%2bQeAAm%2bEHiujdR1w%3d%3d&fa821dba_ipp_uid1=1524928613503&fa821dba_ipp_key=1524928613503%2FEdx34jtgLgrVbtMVUPE2lw%3d%3d
- ↑
https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/656/
- ↑
https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/1039/
- ↑
https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/968/
- ↑
https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/1038/
- ↑ Лавров живе за рахунок олігарха і всюди катає коханку з її ріднею — розслідування , УП, 16 вересня 2021
- ↑ Приватні екскурсії від Лаврова: як глава російського МЗС катає коханку світом , 24tv.ua, 17 вересня 2021
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/25/7035729/
- ↑ ТОП-10 абсурдних заяв Лаврова у Мюнхені // Телеканал новин «24», 8 лютого 2015 19:00
- ↑
https://www.aljazeera.com/news/2022/11/14/russian-foreign-minister-dismisses-hospitalisation-report
- ↑
https://www.themoscowtimes.com/2022/12/28/moscow-to-achieve-ukraine-goals-thanks-to-patience-lavrov-a79830
- ↑
https://www.bbc.co.uk/news/av/world-europe-64848508
- ↑
https://news.guru.ua/news/453948/Mat_Lavrova_arabam_perevodchik_ne_perevel.html
- ↑ Коммерсантъ: Сергей Лавров убеждает иностранцев матом
- ↑
https://www.pravda.ru/news/politics/1270697-lavrov/
- ↑
https://www.biografija.ru/biography/lavrov-sergej-viktorovich.htm
- Дипломати СРСР
- Російські дипломати
- Російські міністри
- Міністри закордонних справ Росії
- Члени Ради Безпеки Російської Федерації
- Політичні скандали
- Постійні представники Росії при ООН
- Вірмени Росії
- Російські воєнні злочинці
- Конспірологи
- Відмічені в українофобії
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Фігуранти бази «Миротворець»