-
116-та окрема механізована бригада (Україна): відмінності між версіями
(→Втрати) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 15:15, 7 жовтня 2023
Шаблон:Картка військового формування Шаблон:У соціальних мережах
116-та окрема механізована бригада Шаблон:Вчс — механізоване з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у бригаду, яке станом на кінець січня 2023 року формується.[1]
Історія
Через можливий новий широкомасштабний наступ російських військ під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну, яке почалося у 2022 році, станом на кінець січня 2023 року було створено або створюється низка нових бригад Збройних сил України, зокрема і 116-та окрема механізована бригада. Станом на кінець січня 2023 року бригада перебуває у стадії свого формування. За інформацією видання Militaryland.net, військовослужбовці цієї бригади мають пройти навчання за кордоном, а сама бригада має бути оснащеною західними зразками військової техніки, серед яких танки Abrams та Leopard 2, а також БМП CV-90.[2]
Структура
Традиції
Символіка
На емблемі бригади зображено золотавий (жовтий) рівносторонній степовий козацьких хрест з розбіжними кінцями, на діагоналях якого срібні (сірі) козацькі шаблі вістрям угору, на фоні темно-оливкового кольору основного "поля". Хрест супроводжуваний чотирма золотими шестипроменевими зірками. Щит обрамлено світло-синім кантом.
Символіка бригади, створена за «Методичними рекомендаціями щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у Збройних Силах України», затвердженими Головнокомандувачем Збройних Сил України 2020 р., ґрунтується на історичній символіці ППД бригади, Полтавської області та характерній для Сухопутних військ Збройних Сил України, зокрема механізованих військ СВ ЗСУ кольоровій гамі поєднанні захисного темно-оливкового кольору та світло-синього кольорів, що склалися як піхотні барви ще за часів УНР 1918-1921 рр.
Командування
Втрати
- Борух Василь (1973—12 липня 2023) [3]
- Юрченко Дмитро (28 липстопад 1994—14 липня 2023) [4]
- Придій Віктор Васильович (7 червня 1976—29 липня 2023) [5]
- Тучапський Володимир (23 серпня 1977—30 липня 2023) [6][7]
- Шаравара Микола («Веган») (28 травня 1987—2 серпня 2023) [8][9]
- Пількевич Сергій Володимирович (1983-27 серпня 2023) [10][11]
- Куран Богдан Олександрович (30 січня 1997 - 29 серпня 2023)
Примітки
Посилання
Шаблон:Mil-unit-stub Шаблон:Сухопутні війська ЗСУ
- ↑
https://militaryland.net/news/ukraine-is-forming-new-brigades/
- ↑ Україна посилює мобілізацію до війська
- ↑
https://suspilne.media/530883-u-lvovi-ta-oblasti-poprosautsa-iz-cotirma-zahisnikami/
- ↑
https://suspilne.media/530533-na-cernigivsini-poprosalisa-z-cotirma-vijskovimi-aki-zaginuli-na-zaporizzi-ta-doneccini/
- ↑
https://molbuk.ua/news/291094-pid-chas-vykonannia-boiovogo-zavdannia-zagynuv-bukovynec-viktor-prydii.html
- ↑
https://suspilne.media/543705-na-lvivsini-4-serpna-prosautsa-iz-simoma-zahisnikami-so-pro-nih-vidomo/
- ↑
https://heroipto.lviv.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/
- ↑
https://zahid.espreso.tv/na-viyni-zaginuv-vikhovanets-lvivskogo-plastu-mikola-sharavara
- ↑
https://lnu.edu.ua/zakhyshchaiuchy-ukrainu-zahynuv-vypusknyk-universytetu-mykola-sharavara/
- ↑ Допис у фейсбуці брата Сергія Пількевича, 22 вересня 2023
- ↑ Допис у фейсбуці Андрушківської сільської громади про смерть Сергія Пількевича, 18 вересня 2023