-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Єфіменко В'ячеслав Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 15:26, 7 жовтня 2023

Єфіменко В'ячеслав Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці В'ячесла́в Олекса́ндрович Єфі́менко (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив Обухівську ЗОШ, проживав з родиною в м. Обухові.

У часі війни — солдат 1-ї роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону. З вересня 2014 року у складі батальйону перебував у зоні бойових дій.

Загинув 30 січня 2015 року у боях за Дебальцеве під час мінометного обстрілу з боку російських збройних формувань поблизу села Рідкодуб[1].

Ідентифікований серед полеглих за експертизою ДНК.

1 травня 2015 року громада Обухова провела В'ячеслава в останній путь.

Лишилися мати - Любов Степанівна, батько - Олександр Іванович, сестра Вікторія, дружина, двоє донечок — Олена 1998 р.н. та Єва 2010 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» (посмертно).
  • 18 травня 2015-го в Обухівській ЗОШ ім. А. С. Малишка відкрито меморіальні дошки випускникам В'ячеславу Єфіменку та Кирилу Забєліну.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[3][4].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub