-
Школьний Олег Андрійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:26, 7 жовтня 2023
| Школьний Олег Андрійович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Оле́г Андрі́йович Шко́льний — український військовик, сержант 25-го ОМПБ «Київська Русь» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Життєпис
Здобув середню освіту, навчався в Київському вищому професійному училищі будівництва і архітектури, столяр-будівельник. В 2010—2012 роках проходив строкову військову службу в прикордонних військах на кордоні з Молдовою, по тому — за контрактом. Після звільнення з армії працював на ДП «Антонов». Проживав у Києві.
Під час часткової мобілізації — доброволець. Розвідник, 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь».
28 серпня 2014-го біля Комісарівки військовики зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Події розвивалися згідно розробленого плану, однак в останню мить терористи почали обстріл з гранатометів. Олег Школьний йшов останнім, прикриваючи групу, смертельно поранений осколком у голову. Тоді ж загинув Юрій Яценко.
Похований в Старостинцях 31 серпня 2014 року. Вдома лишилися батьки та рідні.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).[1]