-
Абросімов Андрій Вікторович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 9; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:14, 8 жовтня 2023
Абросімов Андрій Вікторович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Андрі́й Ві́кторович Абро́сімов (28 липня 1992, м. Павлоград, Дніпропетровська область, Україна — 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Життєпис
Андрій Абросімов народився й виріс в Павлограді, був єдиною дитиною в сім'ї. У 2007 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 11 міста Павлограда. З 2007 по 2010 рік навчався у Західно-Донбаському професійному ліцеї за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Займався кікбоксингом. У 2008 році став членом міжнародної оборонно-патріотичної організації «Козацтво України». З осені 2012 року по осінь 2013 року проходив строкову військову службу в Центрі «Десна». Після демобілізації працював охоронцем у торговельній мережі «АТБ», допомагав батькам-пенсіонерам.
З початком російської збройної агресії проти України був призваний за частковою мобілізацією у квітні 2014 року. З травня брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області, де ніс службу на блокпостах.
Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 6-й роти 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.
Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. За розповідями товаришів по службі, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. В цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили прямий вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов, як найбільш досвідчені, першими вступили у бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, снайперська куля влучила Андрію Абросімову в голову, коли він перезаряджав автомат. Ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку було відбито. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.
Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.
27 травня солдата з усіма військовими почестями провели в останню путь у Павлограді та поховали на кладовищі селища РТС[1].
Залишились батьки, Ірина Яківна та Віктор Іванович.
Нагороди
20 червня 2014 року Указом Президента України № 543/2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].
Вшанування пам'яті
24 жовтня 2014 року в Павлограді відкрито пам'ятну дошку полеглим в боях павлоградцям. Там викарбувані імена: Абросімов Андрій Вікторович, Каменєв Денис Сергійович, Колесник Андрій Михайлович, Курилович Віталій Іванович, Тафійчук Сергій Володимирович[4]
12 жовтня 2015 року на вході до Західно-Донбаського професійного ліцею в Павлограді встановили меморіальну дошку Андрію Абросімову та ще трьом колишнім учням ліцею, які загинули, захищаючи Україну[5].
23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відкрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Андрія Абросімова[6].
Примітки
Джерела
- Абросімов Андрій Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Абросімов Андрій Вікторович // Український меморіал.
- Ціною власного життяШаблон:Ref-ru // Портал «Бегемот», 28 травня 2014.
- Прикривши собою бойових товаришів, 21-річний Андрій Абросімов відбив атаку терористів і загинув від кулі снайпера Шаблон:Ref-ru // «Факти», 29 липня 2014.
- 23 травня 2014-го. Бій біля Золотого колодязя. Перші втрати 93-ї бригади // Facebook Юрій Бутусов, 23 травня 2015.
- «Справжній козак» Андрій АбросімовШаблон:Ref-ru // «ТН-Експрес», 13 жовтня 2016.
- ↑
http://xn--80aafeg3bveo.dp.ua/2660
- ↑
http://www.president.gov.ua/documents/5432014-17386
- ↑
http://www.mil.gov.ua/news/2014/07/02/ordenom-za-muzhnist-iii-stupenya-posmertno-nagorodzheno-vijskovosluzhbovczya-93-okremoi-mehanizovanoi-brigadi-starshogo-soldata-andriya-abrosimova/
- ↑ В Павлограді відкрили меморіальну дошку на честь полеглих в зоні АТО бійців Шаблон:Ref-ru
- ↑ На фасаді ліцею встановили пам'ятний знак чотирьом загиблим павлоградцям // Незалежний портал Павлограда, 12 жовтня 2015 Шаблон:Ref-ru
- ↑
http://ddk.dn.ua/news/article/6708?f=y