-
Авраменко Сергій Григорович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:14, 8 жовтня 2023
| Авраменко Сергій Григорович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Сергі́й Григо́рович Авра́менко (1977-2014) — сержант 27-го реактивного артилерійського полку Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Працював в Державній пенітенціарній службі України, майже 14 років — молодший інспектор в Роменській виправній колонії № 56, село Перехрестівка. Останнім часом працював кінологом, 2011 року вийшов на пенсію. Їздив на заробітки до Києва.
Після отримання повістки одразу прибув для підготовки. Оператор-топогеодезист, 9-та батарея, 27-й реактивний артилерійський полк. Під час обстрілів, коли дзвонила дружина, казав, що то навчання. Любов до тварин не покинула і на фронті — доглядав покинутих кота й собаку. Переважно займався автомеханікою, заміняв електрика. Побував у відпустці 25 серпня.
Уночі проти 4 вересня 2014-го загинув під час обстрілу з території РФ із РСЗВ «Смерч» базового табору 27-го полку біля Старобільська. Увечері того дня він додзвонився до брата дружини й повідомив: «Ти тільки не кажи дружині, але цю ніч ми не переживемо…»
Без Сергія залишились батьки, дружина Людмила та син Олександр.
Похований в селі Колісникове.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- у вересні 2015-го в Роменському відділку ДПСУ відкрито меморіальну дошку честі Сергія Авраменка.