-
Безручак Андрій Іванович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023
Безручак Андрій Іванович | |
---|---|
МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрі́й Іва́нович Безруча́к ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — майор (посмертно) 28-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився 1981 року в Капустиному Яру (Астраханська область, РРФСР). У віці 12 років переїхав із сім'єю у Стрий Львівської області.
Випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна[1].
Випускник факультету тилу Одеського інституту сухопутних військ, служив в Одесі, потім його перевели в Стрийську частину ракетних військ.
Капітан, начальник речової служби тилу 28-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 25 серпня 2014 року під час виходу тактичної групи бригади з оточення в районі Кутейникове — Старобешеве в Донецькій області, де військовики перебували під обстрілами РСЗВ «Град» і «Ураган». Днем перед тим дзвонив дружині, його останні слова були: «Кохана, нас трішки оточили, але ми прорвемся — ти ж знаєш».
Залишились дружина та двоє дітей — син і донька 2004 й 2009 р.н.[2]
Похований у Стрию.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (16.5.2015, посмертно).[3]
- в квітні 2017 року у військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили меморіальну дошку Андрію Безручаку.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 10
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- 27 травня 2018 року у місті Стрий відбулось освячення пам'ятників Героям, які загинули в зоні АТО, серед них і Безручак Андрій[5]
Примітки
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://kvl.mil.gov.ua/2022/05/31/dorogi-bojovi-pobratimi-ta-posestri-shanovni-panove-oficzeri-serzhanti-praczivniki-liczeyu-usi-uchasniki-osvitnogo-proczesu-velmishanovni-liczeїsti-bogunczi-shanovni-batki-opikuni/
- ↑ Небесна Гвардія
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
- ↑ Вшанування пам'яті Андрія Безручака