-
Бусигін Євген Андрійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023
| Бусигін Євген Андрійович | |
|---|---|
 СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Євге́н Андрі́йович Буси́гін ( — Шаблон:ДС) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1983 року в місті Олександрія (Кіровоградська область). Закінчив олександрійську школу № 2, ПТУ № 7, здобув фах електрика. Працював водієм, останніми часом — у ТОВ «АТП „Київські каштани“».
Мобілізований у травні 2014, старшина, командир взводу 34-го ОМПБ «Батьківщина». Служив у зоні бойових дій більше двох років: спочатку за мобілізацією, потім через рік за контрактом. Починав рядовим водієм бензовоза, доріс до командира взводу. Кілька разів потрапляв під обстріли, двічі подавався до державних нагород.
Приїхав додому у відпустку. 11 червня 2016 року загинув під колесами вантажного потяга — близько 23:15 на залізничній станції «Олександрія»; сидів на рейці за 50 метрів від посадкової платформи та не відреагував на сигнали.
Похований в Олександрії поблизу 31-го училища, 13 червня 2016-го в Олександрії оголошено днем жалоби.
Без Євгена лишилися мама Нелла Олександрівна, сестра Ірина, вдова Олена, 9-річна дочка Мілана 2007 р.н.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 12 жовтня 2016 року на фасаді Олександрійської школи № 2 відкрито меморіальну дошку Євгену Бусигіну.