-
Верещак Віктор Олександрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023
| Верещак Віктор Олександрович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Олекса́ндрович Вереща́к (29 листопада 1971, Никонівка, Бердичівський район, Житомирська область, Українська РСР — 13 травня 2014, Рівне, Генічеський район, Херсонська область, Україна) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України.
Життєвий шлях
1987 року закінчив Никонівську ЗОШ, потім Бердичівське ПТУ № 4, здобув фах будівельника. Працював у Семенівці, згодом на Бердичівському машинобудівному заводі «Прогрес».
З початком російської збройної агресії проти України 19 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією.
Сержант, номер обслуги гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, в/ч А3091, м. Бердичів.
Підрозділи бригади були спрямовані на Херсонщину для посилення охорони адміністративного кордону з окупованим російськими військами Кримом.
13 травня 2014-го поблизу села Рівного Генічеського району, під час пересування підрозділу з однієї позиції на іншу в ході навчань, сталася пожежа й вибух в одній з самохідних гаубиць 2С19 «Мста-С». Загинули резервіст сержант Віктор Верещак та старший солдат строкової служби Володимир Котвіцький, двоє отримали опікові поранення різного ступеня тяжкості, — солдат Роман Огурківський зазнав важких опіків — 85 % шкіри, солдат Антон Піотровський — опіків 2 ступеню. П'ятий військовослужбовець зі складу екіпажу залишився неушкодженим. Поранених санітарним літаком доставили в одну з військово-медичних установ Міністерства оборони[1][2].
1 червня Віктора поховали на кладовищі рідного села Никонівка[3]. Залишились батьки Олександр Федорович та Олена Степанівна, сестра, дружина Катерина та двоє дітей, — син Юрій 1995 р. н. і донька Оксана 1998 р. н.
Нагороди
Наказом МО України № 243 від 22.05.2014 р. нагороджений відзнакою нагрудний знак «Знак пошани» (посмертно).
Вшанування пам'яті
У березні 2015 року на фасаді будівлі Никонівської ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Віктору Верещаку[4].
7 травня 2015 року на місці загибелі двох військовослужбовців 26-ї бригади біля с. Рівного Генічеського району відкрито та освячено пам'ятний знак[5].
У серпні 2015 року в Бердичеві на території військової частини 26-ї артилерійської бригади відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в ході проведення антитерористичної операції. На пам'ятнику викарбуване й ім'я Віктора Верещака[6].
Примітки
Джерела
- Верещак Віктор Олександрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сержант Верещак Віктор Олександрович // Український меморіал.
- У військовій частині вшанували пам'ять загиблих товаришів // Земля Бердичівська, 15 травня 2016.
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub
- ↑ В Херсонській області від вибуху САУ загинули два артилериста з бердичівської бригадиШаблон:Ref-ru
- ↑ Під час протистоянь на Сході України загинуло 9 військовослужбовців з Житомирської області, 4 - отримали поранення
- ↑ У Бердичівському районі поховали солдата, який загинув на Херсонщині
- ↑
http://www.trkvik.tv/posts/viktor-vereshchak-vichno-zhytyme-u-sertsiakh-i-spohadakh-svoikh-odnoseltsiv-v-dushi-zh-u-rodyny
- ↑ В Генічеському районі встановили пам'ятний знак загиблим військовим 26 артбригади
- ↑ У Бердичеві відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в АТО