-
Войтенко Олег Андрійович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Життєвий шлях == | == Життєвий шлях == | ||
Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо». | Народився 1978 року в місті Київ. Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо». | ||
Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний. | Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний. | ||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
* орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно) | * орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно) | ||
* меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255 — вересень 2015 | * меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255 — вересень 2015 | ||
* Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6 місце 1 | |||
* Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії<ref> | |||
[https://www.mil.gov.ua/special/news.html?article=59328 Повік не забудемо подвиги Героїв! У Міноборони вшанували пам'ять захисників України]</ref> | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
== Джерела == | == Джерела == | ||
* [http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm Войтенко Олег Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170503224345/http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm |date=3 травня 2017 }} | * [http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm Войтенко Олег Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170503224345/http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm |date=3 травня 2017 }} | ||
* {{УПУ|144/2015|14 березня 2015|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/1442015-18629}} | * {{УПУ|144/2015|14 березня 2015|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/1442015-18629}} | ||
* [https://ato.kyivcity.gov.ua/content/voytenko-oleg-andriyovych.html КМДА] | |||
{{Учасники РУВ|Загинув=так}} | {{Учасники РУВ|Загинув=так}} | ||
{{ukr-mil-bio-stub}} | {{ukr-mil-bio-stub}} | ||
Версія за 09:43, 24 липня 2023
| Войтенко Олег Андрійович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Оле́г Андрі́йович Войте́нко ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився 1978 року в місті Київ. Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо».
Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний.
У часі війни — молодший сержант, кулеметник 12-го батальйону територіальної оборони «Київ», псевдо «Бабай».
Бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Олег 22 серпня заступив вночі на чергування в охороні танкової позиції; приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, тоді загинув Дмитро Боровик. Олег був важко поранений і помер на операційному столі в місті Щастя — важкі поранення в шию, легені, велика крововтрата, протримався ще півтори години. Двоє танкістів 24-ї бригади тоді ж дістали поранення.
Без Олега лишились батьки, дружина Тетяна та донька.
Похований у місті Київ.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
- меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255 — вересень 2015
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6 місце 1
- Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]