-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Волнухін Сергій Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023

Волнухін Сергій Анатолійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Анато́лійович Волну́хін (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1986 року в місті Нікольський (Карагандинська область, нині — Улитауська область). Батьки переїхали із Казахстану, проживали в місті Славутич, де Сергій закінчив ЗОШ № 3.

Водій взводу МТЗ, 72-а окрема механізована бригада.

6 серпня 2014-го при виході з оточення бійці потрапили під вогонь противника із засідки біля села Дмитрівка Шахтарського району. Зрикошетивши від броні, куля пройшла збоку в незахищену бронежилетом частину тіла Волнухіна.

Вдома залишилися дружина та маленька донька.

Похований а місті Славутич.

Нагороди та вшанування пам'яті

  • орден «За мужність III ступеня» (14.11.2014, посмертно)
  • 29 серпня 2014-го міська рада Славутича прийняла рішення присвоїти Сергію Волнухіну звання почесного громадянина міста
  • у червні 2015 року в Славутицькій ЗОШ № 3 відкрито меморіальні дошки випускникам Денису Гултуру та Сергію Волнухіну
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 14
  • вшановується 6 серпня в Міністерстві оборони України на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ