-
Ганічев Сергій Олексійович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023
Ганічев Сергій Олексійович | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Олексі́йович Га́нічев (Шаблон:Н26 серпня 1984 Кривий Ріг — Шаблон:С7 серпня 2014 с. Мар'янівка, Старобешівський район Донецька область) — сержант, командир ІІ стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 40-го БТрО «Кривбас» Сухопутних військ Збройних Сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Життєпис
Навчався Сергій Ганічев у Криворізькій загальноосвітній школі № 119. Закінчив «Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості» за спеціальністю інженер, механік металургійного обладнання. Працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» у цеху виробництва виливниць, обрубником.
Обставини загибелі
В зоні АТО перебував з 7 червня 2014 року в Старобешевському районі Донецької області. 7 серпня 2014 року була передислокація 40 БТО до Іловайська. Ввечері відправились на бойове завдання в Степано-Кринки, а вночі потрапили в засаду. Працювали снайпери. Сергій Ганічев прикривав вогнем товаришів, сам не вийшов, бився до останнього, відводив противника за собою, дав можливість евакуювати поранених[1].
З 7 серпня 2014 року вважався зниклим безвісти, 20 серпня 2014 знайдений загиблим у зоні антитерористичної операції[2][3]. Поховали Сергія Олексійовича Ганічева на Алеї Слави Центрального цвинтаря[4]. Залишились дружина Ірина і дочка.
Вшанування пам'яті
- У Саксаганському районі Кривого Рогу 25 вересня о 10:00 на фасаді КЗШ № 119, у якій навчався Сергій, відкрито меморіальну дошку на честь Ганічева[5]. Напис на дошці:
- Вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[6]
- його портрет розміщений на на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 18.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (посмертно).[7]
- медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
- відзнака міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
- відзнака 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
- Іловайський Хрест (посмертно)
Див. також
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014)
- Жертви російського вторгнення в Україну 2014
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки
Посилання
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
http://sou.net.ua/index.php/natsionalnye-proekty/poiski
- ↑
http://visnyk.srvk.gov.ua/sv11/files/assets/basic-html/page26.html
- ↑
http://www.0564.ua/news/602205
- ↑
http://girnyk.com.ua/news/sergiy-ganichev-zaginuv-prikrivayuchi-poranenih-odnopolchan
- ↑
http://srvk.gov.ua/ua/news/pg/131014427813687_n/
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав 25 разів…
- ↑ Шаблон:УПУ