-
Геровкін Валерій Євгенович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023
| Геровкін Валерій Євгенович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Вале́рій Євге́нович Геро́вкін (1999—2021) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису
Народився 1999 року в місті Краматорськ, здобув середню спеціальну освіту.
До лав Збройних Сил вступив у вересні 2020 року, псевдо «Гера».
1 грудня 2021 року увечері на позиціях поблизу Новотроїцького біля спостережного посту російсько-окупаційні війська почали обстріл. Валерій Геровкін повинен був із гранатомета «втихомирити» терористів; він разом зі ще двома товаришами прийшли на позицію, проте ворожий снайпер встиг вистрілити першим. Валерія намагався врятувати побратим з позивним «Матрос», який був біля нього, проте смерть настала миттєво[1][2]
4 грудня 2021 року з Валерієм попрощалися в Краматорську[3].
Без сина лишилися мати Ганна і батько Євген.
Нагороди
- Указом Президента України № 25/2022 від 21 січня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].