-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гнівушевський Ігор Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Гнівушевський Ігор Васильович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

І́гор Васи́льович Гнівуше́вський (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України.

Короткий життєпис

До мобілізації працював машиністом бульдозера паливно-транспортного цеху ДТЕК Добротвірської ТЕС. На підприємстві Ігор працював 11 років, свою трудову діяльність розпочав з команди воєнізованої охорони електростанції.

Водій 24-ї окремої механізованої бригади.

Згідно з одними джерелами — загинув у бою під Хрящуватим. За іншими джерелами, загинув під час обстрілів штурмового загону бригади в районі смт Новосвітлівка під Луганськом.

Залишилась дружина та троє синів.

Похований у селі Криве.

Нагороди та вшанування

  • 14 березня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 4 грудня 2015 року в селі Дмитрові Радехівського району на фасаді Дмитрівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну таблицю в пам'ять про колишніх учнів Ігоря Гнівушевського та Миколу Шайногу[2].
  • у жовтні 2015-го в селі Криве встановлено меморіальну дошку честі Ігоря Гнівушевського.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ