-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Дзюбан Максим Мирославович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:26, 8 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці

Дзюбан Максим Мирославович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373
Надгробок на могилі М. Дзюбана..jpg

Макси́м Миросла́вович Дзю́бан ( , Львів, Україна — Шаблон:ДС, Луганський аеропорт[1], Луганськ, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України (80-та окрема десантно-штурмова бригада).

Короткий життєпис

Здобув середню освіту у львівській ЗОШ № 60. Навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв, спеціальність — туризм.[2]

Призваний за мобілізацією; стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-ї роти 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув у бою біля луганського летовища. З 31 серпня з Максимом втрачено зв'язок. Терористи не дали одразу забрати тіло з поля бою, телефонували з його телефону рідним. Тіла Максима Дзюбана, Євгена Іванова, Миколи Кльоба, Назарія Попадика та Сергія Тимощука були доставлені до моргу міста Лутугине — на території, захопленій терористами та російськими військовими.

16 жовтня 2014 року тіла 5-ти загиблих десантників були вивезені з Лутугиного представниками Цивільно-військового співробітництва Міністерства оборони України та доставлені до Дніпропетровська.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Парастас за загиблим Героєм відбувся у п'ятницю, 25 березня 2016 року, у передпоховальній каплиці, що по вул. Пекарській. 26 березня 2016 року, у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася прощальна панахида[3]. Траурна процесія рушила центром міста від гарнізонного храму до Личаківського цвинтаря, де відбулося перепоховання Героя на полі почесних поховань № 76.

По смерті залишився батько.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 3 лютого 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
  • нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • згідно рішення виконкому ЛМР учасник АТО Максим Дзюбан вшанований меморіальною табличкою, яка була встановлена на фасаді будівлі Львівської середньої загальноосвітньої школи № 60 (вул. Полтави, 32), у якій він навчався[5]. Освячення та відкриття меморіальної таблиці герою українсько-російської війни відбулося у лютому 2016 р..

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою mem_dzuban не вказано текст
  2. http://lfknukim.info/vichna-pamyat-heroyu/

  3. https://www.032.ua/news/1166682

  4. Шаблон:УПУ
  5. http://leopolis.news/dvom-uchasnykam-ato-u-lvovi-vstanovlyat-memorialni-tablytsi/