-
Довбня Олег Олександрович: відмінності між версіями
ua>Інна Літвінова мНемає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:26, 8 жовтня 2023
| Довбня Олег Олександрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Оле́г Олекса́ндрович До́вбня ( , Кременчук, Полтавська область — Шаблон:ДС, Авдіївка, Донецька область) — солдат Збройних сил України, десантник, старший розвідник- оператор 2-го розвідувального взводу 90-го окремого десантно-штурмового батальйону 81-ї аеромобільного бригади, учасник АТО. Позивний - «Псих». .
Життєпис
Народився 1993 року в місті Кременчук (Полтавська область). Захоплювався боксом, закінчив кременчуцький колегіум № 25, вечірню школу № 3, Кременчуцький професійний ліцей нафтопереробної промисловості № 19, здобув професію штукатура-лицювальника та плиточника.
У 2011 році проходив військову службову в Кам'янці-Подільському, в/ч 1107. Демобілізувався, працював у приватному охоронному агентстві.
13 серпня 2015 року мобілізований; солдат, старший розвідник-оператор 2-го розвідувального підрозділу, 90-й окремий десантний штурмовий батальйон «Житомир». Зі слів бійців та командування батальйону під час активних бойових дій Олег вів себе героїчно та постійно знаходився на найбільш загрозливих напрямках.
25 березня 2016-го загинув під час інтенсивного обстрілу терористами в промзоні Авдіївки.[1] Олег того дня заступив на чергування — спостережний пост та під час обстрілу не покинув пост, продовжував вести спостереження за ворогом, який розпочав наступальні дії. Олег був смертельно поранений осколком від міни у шию та помер на руках у побратима від стрімкої втрати крові.
30 березня 2016 року похований у секторі героїв АТО Свіштовського кладовища міста Кременчука[2]. Колона комунальної техніки з КАТП-1628, де працює батько Олега, прощалася з Героєм під гудіння сирен[3].
Залишився батько Олександр Миколайович, дідусь та бабуся.
Нагороди
- указом Президента України № 506/2016 від 16 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2017, посмертно)[5]
Вшанування пам'яті
- 19 жовтня 2017 року на фасаді Кременчуцького ліцею № 25 «Гуманітарний колегіум» встановлена меморіальна дошка Олегу Довбні[6][7].
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://ukraine-memorial.org/ua/biography/dovbnya-oleg-oleksandrovich/
- ↑
https://memorybook.org.ua/5/dovbnya.htm
- ↑
https://www.telegraf.in.ua/topnews/10052725-zavtra-v-kremenchuc-pohovayut-rozvdnika-olega-dovbnyu.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.05366.com.ua/news/1886436/dvadcat-pat-kremencuzan-ucasnikiv-ato-nagorodzeno-vidznakou-prezidenta-foto
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 14.08.2017 № 778 «Про увічнення пам’яті бійців АТО в м. Кременчуці»
- ↑
https://censor.net/ua/photo_news/459850/memorialni_doshky_zagyblym_uchasnykam_ato_stepanovi_ussu_ta_olegovi_dovbni_vidkryly_v_kremenchutsi_foto