-
Зелінський Василь Аркадійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023
| Зелінський Василь Аркадійович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Васи́ль Арка́дійович Зелі́нський ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Розвідник 51-ї окремої механізованої бригади.
Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення. Останній дзвінок від Василя був 28 серпня, з того часу його розшукували рідні. Загинув у полі в урочищі Червона Поляна разом з військовослужбовцями 40-го батальйону Костянтином Нечепуренком, Ігорем Долговим, Іваном Джаданом, Сергієм Конопацьким, 51-ї механізованої бригади Віталієм Малишем, та ще з одним невстановленим на грудень 2016-го бійцем.
Упізнаний за експертизою ДНК серед невідомих героїв АТО, похованих під Запоріжжям. 30 січня 2015 року воїна перепоховали на кладовищі в Липинах Луцького району.
Залишилися дружина, двоє дітей — донька 2005 та син 2009 р.н., мама.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[1]
- 23 серпня 2015-го у Луцьку відкрито меморіальну дошку Василю Зелінському;
- рішенням сесії Луцької районної ради Василю Зелінському посмертно присвоєно звання почесного громадянина Луцького району.