-
Іскандаров Віталій Нуралійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:29, 8 жовтня 2023
| Іскандаров Віталій Нуралійович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Віта́лій Нуралі́йович Ісканда́ров ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.
Життєпис
1995 року закінчив Павлівську ЗОШ, де навчався з 5 класу.
У часі війни — старший сапер-гранатометник інженерно-технічної роти 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Під Дебальцевим виконував бойові завдання у складі зведеного загону 57-ї й 128-ї бригад з посилення взводного опорного пункту.
Зник безвісти 6 лютого 2015-го після бою в Чорнухиному під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт «Віталій». Тоді ж загинули старший лейтенант Микола Карнаухов та солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко.
Упізнаний серед загиблих.
Без Віталія лишились мама Ганна Миколаївна, дружина Олена, двоє дітей.
7 березня 2015-го похований в селі Свердловка.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- занесений до Книги Пошани Світловодського району (рішенням Світловодської районної ради, 22.4.2016)
- 12 вересня 2015-го у Павлівці на будівлі місцевої школи відкрито меморіальну дошку честі випускника Віталія Іскандарова.