-
Капчур Андрій Володимирович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:29, 8 жовтня 2023
| Андрій Володимирович Капчур | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрій Володимирович Капчур (22 травня 1980, с. Забойки Тернопільського району Тернопільської області — 25 січня 2015, поблизу с. Санжарівка Бахмутського району Донецької області) — український військовик, оператор-навідник на БМП 351 «Лора» 3 взводу 1 роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).
Життєпис
Андрій виріс у багатодітній сім'ї, де крім нього було ще шість братів і п'ять сестер. До війни працював у сусідньому селі Драганівка в столярному цеху на підприємстві «Кузя», що займається виготовленням дитячих ліжок.
Призваний за мобілізацією в серпні 2014 року. Після навчань у Мукачевому його підрозділ відправили в зону АТО: спочатку в Попасну, потім під Дебальцеве, опорний пункт «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка. Воював разом з односельцем Дмитром Заплітним.
Востаннє на зв'язок з рідними він виходив Шаблон:Дата. Загинув під час бою 25 січня 2015. У цьому бою українським військовим вдалось знищити 3 танки та частину живої сили терористів. Тоді ж загинули старший лейтенант Сергій Свищ, старшина Олександр Венгер, солдати Адальберт Ковач, Олександр Леврінц, Федір Лопацький, Володимир Питак. Довший час вважався безвісти зниклим. Тіло Андрія Капчура знайшли[1] лише у травні та опізнали за ДНК-тестом.
Поховали героя 19 серпня на цвинтарі в рідному селі біля могили Борцям за волю України.
Похорон Андрія Капчура. Панахида на рідному обійсті
Похоронна хода на вулиці Тараса Шевченка
Похорон Андрія Капчура. На цвинтарі
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[3];
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 січня[4][5].
Див. також
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Жертви російського вторгнення в Україну 2014
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014)
- Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (серпень 2014)
- Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (вересень — грудень 2014)
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — квітень 2015)
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з травня 2015)
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2016)
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки
Посилання
Шаблон:Вікіпосилання Шаблон:External media
- Капчур Андрій Володимирович // Пошук. — 2015. — 26 лютого.
- Боєць Андрій Капчур пропав після боїв під Дебальцево // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 27 лютого.
- Сражение 25 января на высоте 307,5 под Санжаровкой глазами участника // Цензор.нет. — 2015. — 21 червня.
- Євгенія Цебрій. У Забойках поховають безвісти зниклого бійця Андрія Капчура // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 17 серпня.
- Тіло бійця з Тернопільщини знайшли в зоні АТО через чотири місяці після загибелі // Інформаційний простір Тернопілля. — 2015. — 5 жовтня.
- Капчур Андрій Володимирович // Книга пам'яті полеглих за Україну