-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Катанов Віктор Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:29, 8 жовтня 2023

Катанов Віктор Володимирович
Файл:UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Володи́мирович Ката́нов (1982—2014) — солдат 55-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1982 року в місті Запоріжжя. Закінчив Запорізьку ЗОШ № 83 1997-го. Здобув середню спеціальну освіту в Запорізькому машинобудівному ВПУ.[1] Працював на заводі «Комунар» електрогазозварювальником. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Після демобілізації повернувся на заводі «Комунар», перейшов до ливарного цеху виробництва «Автомашлітво» Одружитися не встиг.

Мобілізований 31 липня 2014 року. З 2 серпня проходив військову підго­товку на полігоні «Близнюки». Вранці 25 серпня 2014 вогневу позицію 3-ї батареї було обстріляно шквальним вогнем з мінометів терористами та артилерією російської армії. Внаслідок цього обстрілу Катанов зазнав смертельного поранення — осколок влучив у пахову артерію, велика втрата крові.

Похований в Запоріжжі на Первомайському кладовищі 3 вересня 2014 року. Без єдиного сина лишилася мама Катанова Марія Григорівна.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
  • у квітні 2016-го в школі, яку він закінчив, відкрито меморіальну дошку його честі.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 12
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Почесний знак «За Іловайськ»
  • Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

  1. Запорізьке МВПУ
  2. 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
  3. Розпорядженням голови Запорізької обласної ради За особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня НАГОРОДЖУЄТЬСЯ