-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кондаков Олександр Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>BunykBot
м (Виправлена суміш розкладок)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:31, 8 жовтня 2023

Кондаков Олександр Володимирович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Олекса́ндр Володи́мирович Кондако́в ( , м. Бердянськ, Запорізька область, Україна — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, спецпризначенець-розвідник, старший солдат Збройних сил України. Загинув в ході російсько-української війни. Позивний «Хаві».

Життєпис

Народився 1992 року в м. Бердянськ на Запоріжжі. У п'ять років переїхав з родиною до м. Кропивницький (на той час — Кіровоград), де у 1999 році пішов до першого класу загальноосвітньої школи № 35, де вчився до 9-го класу. Займався футболом, грав у команді «ДЮСШ-2 — Кіровоград», яка виступала в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України. Неодноразово здобував звання найкращого голкіпера, грамоти, дипломи й медалі. 2010-го закінчив Кіровоградське вище професійне училище № 4 за спеціальність «Верстатник широкого профілю; оператор верстатів з ПК». З дитинства мріяв стати військовим, тож після училища вступив на військову службу за контрактом до Кіровоградського полку спецпризначення. Планував вступити до військового інституту зв'язку.

Старший солдат, радист розвідувальної групи спеціального призначення 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення, в/ч А0680, м. Кропивницький.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 року виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Спочатку охороняв Донецький аеропорт, а потім у складі розвідувальної групи виконував інші ризиковані завдання. На одному з бойових виходів на територію противника у складі головного дозору вчасно виявив ворожу групу, чим врятував життя своїх товаришів, вивів з оточення дві розвідувальні групи спецпризначення. Коли дістав травму ноги, його направили до госпіталю, де запропонували курс реабілітації, але Олександр вирушив на аеродром до підрозділу 3-го полку, який брав участь у бойових вильотах в зону АТО. Багато разів виконував бойові патрулювання на вертольотах повітряним стрільцем.

24 червня 2014 року у якості бортового стрільця супроводжував вертоліт Мі-8МТ із групою фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО. Загинув на борту збитого російськими терористами гелікоптеру в районі м. Слов'янська. Після зльоту з гори Карачун, близько 17:10, вертоліт був збитий з переносного зенітно-ракетного комплексу, вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське), почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку, старші солдати Олександр Кондаков та Олексій Волохов.

О 17:07 було здійснено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[1][2][3].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 5 липня 2014 року, в Кропивницькому відбулася громадянська панахида-прощання зі спецпризначенцями Олександром Кондаковим та Олексієм Волоховим. Поховані поряд на Далекосхідному кладовищі[4].

Залишилась батьки. Мати, Алла Олександрівна Кондакова — вчитель Кіровоградського обласного комплексу «Гімназія-інтернат — школа мистецтв»[5].

12 липня стало відомо, що контррозвідка СБУ встановила та затримала терористів, які збили гелікоптер. Керівника терористичної групи Павла Карцева («Гроза») та одного з його спільників Михайла Черниша («Міха»), які діяли за вказівкою російського терориста Гіркіна («Стрєлок») було затримано 10 липня у м. Дружківка[6].

Нагороди та відзнаки

  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, 19 липня 2014)[7].
  • Рішенням виконкому Кіровоградської міської ради нагороджений відзнакою «За заслуги» 2-го ступеня (посмертно, 26 серпня 2014)[8].
  • Нагороджений відзнакою УПЦ КП — медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно, 12 червня 2016)[9].

Вшанування пам'яті

  • 21 січня 2015 року, в м. Кропивницький на будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 35 встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Олександра Кондакова[10].
  • 24 червня 2015 року, біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[11][12].
  • 19 лютого 2016 року, у розташуванні 3-го полку СпП відбулося урочисте відкриття меморіалу пам'яті полеглих спецназівців 1-го батальйону, серед який й Олександр Кондаков[13].
  • 19 травня 2016 року, розпорядженням голови Кіровоградської ОДА № 216-р сквер ім. 60 років ВЛКСМ у Фортечному районі м. Кропивницький перейменовано у сквер імені Олександра Кондакова[14][15].
  • 5 грудня 2021 року, в м. Кропивницькому, у сквері імені Олександра Кондакова, нa його честь, було відкрито пам’ятну стелу[16].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  2. ↑ У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. ↑ На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  4. ↑ У Кіровограді відбулася громадська панахида за загиблими під час перемир'я (фото) // «Гречка», 5 липня 2014
  5. ↑ У підбитому терористами Мі-8 загинув син кіровоградської вчительки // «Перша», 26 червня 2014
  6. ↑ Два роки тому, у збитому бойовиками МІ-8, загинули двоє кіровоградських спецпризначенців // «Перша», 24 червня 2016
  7. ↑ Шаблон:УПУ
  8. ↑ 16 кіровоградських військових отримають відзнаку «За заслуги» посмертно // «Перша», 15 серпня 2014
  9. ↑ У Кіровограді українська церква відзначила «За жертовність і любов до України» живих і загиблих воїнів АТО // «Перша», 12 червня 2016
  10. ↑ У Кіровограді відкрили пам'ятну дошку Олександру Кондакову // «Точка Доступу», 21 січня 2015
  11. ↑ На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  12. ↑ На тому трагічному місці біля гори Карачун // «Радивилів.info», 26 червня 2015
  13. ↑ У Кіровограді відкрили меморіал пам'яті загиблих спецназівців // «Перша», 19 лютого 2016
  14. ↑ Голова Кіровоградської ОДА «декомунізує» низку вулиць і парків Кіровограда // Рідний край, 13 травня 2016
  15. ↑ Кропивничани хочуть демонтувати зі скверів героїв АТО символи епохи комунізму // «Перша», 30 вересня 2016
  16. ↑ https://dostyp.com.ua/novini/u-kropivnits-komu-vidkrili-pam-iatnu-stielu-zaghiblomu-spietspriznachientsiu

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Кондаков_Олександр_Володимирович&oldid=13668