-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Костенюк Дмитро Степанович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:31, 8 жовтня 2023

Дмитро Костенюк
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Степа́нович Костеню́к ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1989 року в місті Чернівці.

У 2014—2015 роках служив за мобілізацією у прикордонному загоні ДПСУ на сході України. 2016-го підписав контракт із ЗСУ; старший солдат, військовослужбовець десантно-штурмового взводу батальйонної тактичної групи 80-ї бригади.

29 березня 2019 року загинув у бою внаслідок мінометного обстрілу ВОП поблизу села Широкине на Маріупольському напрямі — від розриву міни калібром 120 мм зазнав осколкових поранень, несумісних з життям. Обстріл розпочався в обідню пору з боку окупованого села Саханка, противник намагався здійснити розвідку боєм під прикриттям вогню з мінометів та СПГ. Десантники вступили у бій та відкрили вогонь по групі піхоти ворога, змусили їх відступити; у тому ж бою зазнав осколкових поранень солдат Степан Климко.

2 квітня 2019-го похований у Чернівцях на Центральному Садгірському кладовищі[2].

Без Дмитра лишились брат, сестра та двоє неповнолітніх синів — 2014 і 2015 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ