-
Кравченко Павло Станіславович: відмінності між версіями
ua>SalweenBot м (за запитом) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:32, 8 жовтня 2023
| Кравченко Павло Станіславович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Павло́ Станісла́вович Кра́вченко ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Життєпис
Мама виховувала дітей сама. Закінчив Димитровську ЗОШ № 12, в ДТСААФ здобув професію водія. Пройшов строкову службу в ЗСУ, де певний час лишався за контрактом.
У часі війни пішов до ЗСУ за контрактом після того, як був мобілізований його молодший брат. Солдат, розвідник-кулеметник 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 20 січня 2015-го в аеропорту Донецька під час виконання завдання з евакуації поранених — бійці потрапили під обстріл із «Градів» та артилерії.
Вважався зниклим безвісти, тіло виявили волонтери під завалами й впізнали за татуюванням. Упізнаний за експертизою ДНК, похований 2 квітня 2015-го на міському кладовищі смт Димитрове.
Без Павла лишилися мама Олена, старша сестра і молодший брат Олексій (служив в 17-му батальйоні).
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[2][3].