-
Криничко Леонід Іванович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023
| Криничко Леонід Іванович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Леоні́д Іва́нович Крини́чко (29.5.1975-26.1.2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 29 травня 1975 року в селі Коритища Новоград-Волинського району Житомирської області. З кінця 1980-х років разом з родиною мешкав у селі Львове Бериславського району Херсонської області. Закінчив середню школу с. Львове, потім – морехідне училище.
З 28 травня 1993 по 1995 рік проходив строкову військову службу у прикордонних військах України (нині – Державна прикордонна служба України). За час служби отримав спеціальність «майстер електротехнічних засобів огороджень і сигналізацій». Після демобілізації працював у сільському господарстві, їздив на заробітки за кордон.
31 липня 2014 року добровольцем мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади .
Загинув 26 січня 2015 році у період з 16.15 по 16.30 під час бойового зіткнення на ВОП в районі м. Красногорівка, Донецька область. Разом з Леонідом загинув старший солдат Олександр Гаіцький.
29 січня 2015 року похований на кладовищі c. Львове.
Вдома лишились мама й дві сестри.
Нагороди
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 29 травня 2015 року в селі Львове в будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Нова, 53), де навчався Леонід, йому відкрито меморіальну дошку.
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[2][3].