-
Лаврись Василь Михайлович: відмінності між версіями
ua>TohaomgBot м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
Лаврись Василь Михайлович | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Васи́ль Миха́йлович Лаврись (, м. Стрий, Львівська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Сокільники, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — сержант Збройних Сил України, спецпризначенець Сил спеціальних операції, учасник російсько-української війни. Позивний «Комар».
Біографія
Народився 3 червня 1988 року у місті Стрий на Львівщині. З 1994 по 2003 рік навчався у Стрийській загальноосвітній школі № 10. 2007 року закінчив Стрийський аграрний коледж Львівського державного аграрного університету за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація сільського господарства», здобув кваліфікацію техніка-електрика.
2007 року підписав перший контракт на три роки військової служби. Після закінчення контракту працював у різних сферах: охорона, торгівля, виробництво вікон. Полюбляв риболовлю, грав у футбол та настільний теніс.
Під час російської збройної агресії проти України влітку 2014 року був призваний за частковою мобілізацією. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, брав участь в обороні Донецького та Луганського аеропортів, воював у районі Лутугиного та Дебальцевого, де прикривав вихід українських військ.
2016 року підписав контракт на військову службу. У 2017 році виконував завдання в районі «Бахмутської траси».
Сержант, командир відділення 8-го окремого полку спеціального призначення, в/ч А0553, м. Хмельницький.
Загинув вночі 24 червня 2017 року від мінно-вибухової травми внаслідок підриву на міні під час виконання бойового завдання поблизу окупованого села Сокільники Новоайдарського району Луганської області. Разом із Василем загинув сержант Олексій Іщук[1][2][3].
25 червня з Василем попрощались у Львові[4]. Похований 26 червня на Стрийському міському кладовищі[5][6].
Залишились мати Любов Степанівна, дружина, сестри та племінники.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
- 6 грудня 2017 року, у День Збройних сил України, в Стрию на фасаді Стрийської СЗШ № 10 урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Василю Лаврисю[8][9].
Примітки
Джерела
- Лаврись Василь Михайлович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- У зоні АТО загинув стриянин Василь Лаврись // Стрийська РДА, 26 червня 2017.
- Михайло Олійник. Воїн-захисник Василь Лаврись білим птахом відлетів у небо // «Фортуна», 6 липня 2017.
- Герої продовжують жити у наших серцях // «Фортуна», 14 грудня 2017.
- ↑ Міноборони: двоє військових загинули від підриву на міні // «Українська правда», 25 червня 2017
- ↑ А потім тобі пишуть, що його вже немає…
- ↑ Перший день «хлібного перемир'я»: загинули двоє розвідників із 8-го полку ССО. ІМЕНА, ФОТО // «Новинарня», 24 червня 2017
- ↑ Львів прощається зі загиблим в АТО бійцем зі Стрия Василем Лаврисем (ФОТО) // «Leopolis.news», 25 червня 2017
- ↑ В Стрию провели в останній шлях загиблого в АТО Василя Лаврися(ФОТО, ВІДЕО) // «Guru», 26 червня 2017
- ↑ Підірвався на ворожій міні: Стрий проводжає в останню путь полеглого героя // «5 канал», 26 червня 2017
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ У Стрию відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю АТО Василю Лаврисю // «ЗІК», 11 грудня 2017
- ↑ Увіковічений в меморіальній дошці // «Фортуна», 7 грудня 2017