-
Лаговський Віктор Анатолійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
| Лаговський Віктор Анатолійович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Анато́лійович Лаго́вський ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України.
Життєвий шлях
Закінчив морехідне училище, ходив у плавання.
У часі війни доброволець, попри вік та кілька відмов, незважаючи на стан здоров'я. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ» — не сказавши родині жодного слова.
Загинув 13 лютого 2015-го у бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання по вивозу поранених 40–ї бригади з села Октябрське. Зазнав смертельного поранення в голову, тоді ж загинули Сергій Карпо та Дмитро Стрєлець. Тіло на БТР-і було вивезено з місця бою, разом з іншими полеглими перевозилося до Артемівська. По дорозі у БТР влучила міна.
Перебував у списку зниклих. Ідентифікований за експертизою ДНК у квітні 2015-го.
Похований 30 квітня 2015-го у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.
Без Віктора лишилися мама Розалія Віцентіївна, дружина Ольга Василівна, з якою прожили у шлюбі 26 років, двоє синів — Анатолій і Ярослав, новонароджена внучка.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]