-
Лебедєв Андрій Володимирович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
| Лебедєв Андрій Володимирович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Андрі́й Володи́мирович Ле́бедєв ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився в Ярославлі, 1983 року його мама разом з її батьками переїздить до Чернігова. Закінчив Чернігівську ЗОШ № 32, Чернігівський професійний ліцей хімічної промисловості, здобув професію електрика високовольтних ліній. Строкову військову службу пройшов у складі Національної гвардії України, Сімферополь, кулеметник. Демобілізувавшись, працював експедитором на чернігівському складі керамічного посуду.
Мобілізований у квітні 2014-го, кулеметник 1-го відділення 2-го мотопіхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1». З травня 2014 року перебував у зоні проведення бойових дій, у серпні був нагороджений грамотою військового командування Збройних Сил України.
Загинув 29 січня 2015-го під час мінометного обстрілу у бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом. Тоді ж полягли старший солдат Сергій Андрусенко та старші солдати Олександр Бригинець й Олег Соломаха.
10 березня Андрія упізнали серед загиблих. Перепохований на кладовищі м. Чернігова.
Без Андрія лишилися мама й дружина.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 149/2019 від 18 квітня 2019 року, «за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Рішенням міської ради міста Чернігова від 26 серпня 2021 року № 10/VIII-2 присвоєно почесне звання «Захисник України — Герой Чернігова» (посмертно)[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[3][4].