-
Лісовол Дмитро Олександрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
| Дмитро Лісовол | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Олекса́ндрович Лісово́л ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис
Народився 1987 року в селі Шарки (Рокитнянський район, Київська область). Закінчив професійно-технічне училище — за фахом «столяр будівельний, тесляр верстатних деревообробних верстатів». Після проходження строкової служби і демобілізації працював охоронцем, вантажником та слюсарем — у ТОВ «Агросоюз РП» й ПП «ТіСО Сервіс», по тому — на різних будівництвах.
15 березня 2017 року підписав контракт на 3 роки, пройшов підготовку в 169-му НЦ «Десна»; старший солдат, кулеметник — командир протитанкового відділення, протитанковий взвод механізованого батальйону, 92-га бригада. Від 15 червня 2017-го виконував бойові завдання поблизу Мар'їнки. Пройшов 3 три ротації в зоні боїв.
15 липня 2019 року загинув під час обстрілу терористами з боку окупованого Спартака з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї біля Авдіївки у пообідню пору — в ході бою зазнав поранення розривною кулею, втратив багато крові; помер в реанімації.
Вночі 18 липня 2019-го рокитнянці стрічали тіло Дмитра з лампадами та прапорами із усіма належними почестями та стоячи на колінах. Похований того ж дня на центральному кладовищі смт Рокитне з військовими почестями[2].
Був розлучений, без Дмитра лишилися батьки, дві сестри, син 2011 р.н. і донька 2014 р.н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 846/2019 від 14 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій та при виконанні службового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].