-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мартенко Володимир Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alkom-lviv
мНемає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:36, 8 жовтня 2023

Мартенко Володимир Миколайович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Микола́йович Марте́нко (20 серпня 1969, с. Маслівка, Миронівський район, Київська область, Українська РСР — 13 грудня 2016, Авдіївка, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник війни на Сході України.

Життєпис

Народився 20 серпня 1969 року в місті Миронівка. В 1984 році закінчив Маслівську 8-річну школу. Два роки навчався в Миронівській середній школі № 1, яку закінчив у 1986 році.

З 1 вересня 1986 року по 19 червня 1987 року навчався в м. Черкаси, де отримав спеціальність — радіомеханік.

З 1987 року по 1991 рік проходив навчання у Пермському вищому військово-командному училищі, де здобув професію офіцера мотострілецьких військ.

Три роки був командиром спец загону, який приймав участь в бойових діях в Нагорному Карабасі.

Після демобілізації з військової служби працював у Миронівському лінійному відділенні у справах перевірки вантажів оперативником у званні капітана.

Одружений. Дружина — Людмила. Батько двох синів — Романа і Богдана.

З 2009 року працював майстром лісу у Маслівському лісництві Ржищівського ДЛГ.

У серпні 2014 року був мобілізований у 2-гу окрему Галицьку бригаду Національної гвардії України. Виконував бойові завдання в зоні АТО. Був командиром роти.

З червня 2016 року призваний Миронівським РВК у Київській області та був призначений командиром механізованого взводу 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 13 грудня 2016 року під час несення служби в районі смт Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область. Разом з Володимиром загинув старший солдат Євгеній Ремешівський.

Нагороди

Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[1].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ