-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Онищук Петро Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Максим Огородник
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:41, 8 жовтня 2023

Петро Онищук
Петро Павлович Онищук
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Петро Павлович Онищук (30 вересня 1993, с. Ромашівка, Тернопільська область — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис

Петро Онищук народився 30 вересня 1993 року в селі Ромашівка, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив Заліщицький аграрний коледж імені Євгена Храпливого.

Проживав у селі Угринь Чортківського району на Тернопільщині. Після мобілізації служив водієм-санітаром, старшим солдатом стрілецького батальйону. Загинув 9 липня 2022 року в м. Часів Яр на Донеччині.

Похований 21 липня 2022 року в с. Угринь, де проживав.

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
  • почесний громадянин Заводської громади (31 серпня 2023, посмертно) — за вагомий особистий вклад у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ