-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Остап'юк Петро Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:41, 8 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці

Остап'юк Петро Володимирович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Петро́ Володи́мирович Остап'ю́к (Шаблон:Н 16 червня 1988, с. Торговиця, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР — Шаблон:Пом 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український правоохоронець, спецпризначенець, старшина міліції.

Життєпис

Петро Остап'юк народився в селі Торговиця на Коломийщині. По закінченні сільської школи 2005 року вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання. За власним бажанням перервав навчання і продовжив його вже після строкової служби в Збройних Силах України, яку пройшов з 26 квітня 2007 до 16 квітня 2008 року. 2009 року здобув диплом за спеціальністю «викладач фізичної культури». Займався волейболом, був активним учасником спортивних змагань. Любив рибалити, ходити в гори.

З вересня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ, міліціонер окремої роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області.

З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

29 травня 2014 року Петро Остап'юк разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольоту[1][2][3][4].

1 червня в Івано-Франківську прощались з п'ятьма прикарпатськими правоохоронцями. Тіло Петра Остап'юка через обстріли змогли вивезти до Харкова лише 3 червня, і з ним прощались окремо. 5 червня пройшло велелюдне прощання біля приміщення обласного УМВС, наступного дня Петра поховали у рідному селі Торговиці[5].

Залишились батьки, два брати й сестра.

Нагороди

20 червня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[6].

Вшанування пам'яті

  • 14 листопада 2014 року на Донеччині поблизу Слов'янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні — пам'ятний хрест, встановлений неподалік від місця, де впав збитий терористами вертоліт Мі-8МТ[7].
  • У грудні 2014 року за побажанням батьків Петра Остап'юка у пам'ять про сина його колеги спорудили капличку на подвір'ї батьківського дому[8].
  • 25 січня 2015 року на будівлі загальноосвітньої школи с. Торговиця урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь Петра Остап'юка[9].
  • У селі Торговиці Коломийського району щороку в січні проходять змагання з волейболу, присвячені пам'яті Петра Остап'юка, в яких бере участь команда його колег з франківської роти поліції особливого призначення[10].
  • 22 лютого 2018 року в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання та спорту, на другому поверсі центрального корпусу, відкрили пам'ятну дошку загиблим в АТО бійцям, випускникам коледжу, серед яких і Петро Остап'юк[11].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://vv.gov.ua/news.php?nid=4889&lang=ua

  2. ↑ Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким // УНІАН. — 2014. — 29 травня.
  3. ↑ Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт — загинули 14 військових на чолі з генералом // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
  4. ↑ Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
  5. ↑ http://paralleli.if.ua/news/43151.html

  6. ↑ Шаблон:УПУ
  7. ↑ Під Слов'янськом встановили пам'ятного хреста на місці загибелі екіпажу МІ-8 з генералом Кульчицьким // 5 канал. — 2014. — 15 листопада
  8. ↑ На Прикарпатті міліціонери спорудили капличку в честь загиблого в АТО колеги // «Паралелі», 23 грудня 2014
  9. ↑ На Прикарпатті відкрили пам'ятну дошку в честь загиблого на війні спецпризначенця // «Курс», 26 січня 2015
  10. ↑ На Прикарпатті відбувся турнір пам'яті загиблого на горі Карачун Петра Остап'юка // «Вікна», 24 січня 2017
  11. ↑ У Франківську відкрили пам’ятну дошку п'ятьом загиблим бійцям АТО // Репортер, 22 лютого 2018
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Остап%27юк_Петро_Володимирович&oldid=15893