-
Петров Ігор Андрійович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023
| Петров Ігор Андрійович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці І́гор Андрі́йович Петро́в ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1998 року в місті Рубіжне (Луганська область). Після звільнення Рубіжного від окупантів прагнув обороняти Батьківщину.
2016-го, одразу після досягнення повноліття, вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, навідник розрахунку автоматичного гранатомету механізованого батальйону 53-ї бригади. Воював на Донеччині, згодом — на території Луганщинм, за 50 км від своєї оселі. 2018 року одружився.
14 червня 2018-го загинув внаслідок гарматного артобстрілу поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район), ще 5 бійців зазнали поранень в ході 4-годинного бою: з 17-ї години противник обстрілював позиції ЗСУ та житловий сектор селища. Гранатометний розрахунок в часі оборони опорного пункту знищив сім терористів; солдат Петров зазнав множинних осколкових поранень. Помер в кареті «швидкої» — від внутрішньої кровотечі.
18 червня 2018 року похований в Рубіжному.
Без Ігоря лишились батьки і дружина.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]