-
Пиясюк Роман Володимирович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023
| Пиясюк Роман Володимирович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Рома́н Володи́мирович Пиясю́к (Шаблон:Н , м. Костопіль, Рівненська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Златоустівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України. Позивний «Саня», учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився 1975 року в місті Костопіль на Рівненщині. Навчався у Костопільській школі № 3 та Пісківській середній школі, село Пісків Костопільського району. 1995 року закінчив Камінь-Каширське ПТУ на Волині, де здобув професію столяра.
З 3 грудня 1993 по 16 червня 1995 проходив строкову армійську службу; 19 жовтня 1995 вступив на військову службу за контрактом, яку проходив у військовій частині в Костополі. 15 лютого 1998 звільнився в запас. Працював у приватних підприємців водієм-далекобійником на вантажних перевезеннях в межах України.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України 5 вересня 2014 призваний за частковою мобілізацією як доброволець.
Сержант, водій окремого танкового батальйону 1-ї окремої танкової бригади, в/ч А1815 (польова пошта В1688), смт Гончарівське, Чернігівська область.
10 березня 2015-го підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» — під час виконання завдання військової служби у селі Златоустівка Волноваського району. Загинув, закривши собою товариша Миколу Палія (позивний «Топограф»).
14 березня відбулося велелюдне прощання у Костополі[1]. Похований 15 березня на кладовищі села Пісків, де проживають батьки. На могилі сержанта побратими встановили прапор із зображенням логотипу окремого танкового батальйону[2].
Без Романа лишилися мати Тетяна Геннадіївна, батько Володимир, донька Анастасія 1994 р.н. та син Назар 2005 р.н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року — «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- 23 серпня 2015 в Костополі відкрито Меморіал Героям України, де викарбувані імена героїв Небесної Сотні та загиблих земляків під час війни на сході країни: Віталія Ставського, Руслана Салівончика, Сергія Головчака та Романа Пиясюка.
- 1 вересня 2015 у Пісківській ЗОШ I—III ступенів відкрито та освячено меморіальну дошку Романові Пиясюку.
Примітки
Джерела
- Пиясюк Роман Володимирович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Пиясюк Роман Володимирович // Український меморіал.
- Герої не вмирають // Сторінка пам'яті на сайті Костопільської районної влади.
- Революція гідності. Війна. Рівненщина. Пиясюк Роман Володимирович // Сайт пам'яті загиблих Рівненської області.
- Знову сумна звістка — в зоні АТО загинув Герой — наш земляк Роман Пиясюк архів оригіналу // Сайт Костопільської районної влади, 12 березня 2015.
- Завтра відбудеться прощальна церемонія із загиблим у зоні АТО Романом Пиясюком // Kostopilnews.com, 13 березня 2015.
- ↑ Костопіль попрощався із загиблим Героєм Романом Пиясюком // Kostopilnews.com, 14 березня 2015
- ↑ Біля могили Романа Пиясюка побратими встановили флагшток із прапором, де зображений шеврон // Сайт Костопільської районної влади, 10 жовтня 2017
- ↑ Шаблон:УПУ