-

Сьогодні 13 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Решетняк Олександр Віталійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
ua>BunykBot
м (Виправлена суміш розкладок)
Рядок 25: Рядок 25:


== Біографія ==
== Біографія ==
Олександр Решетняк народився 7 листопада 1964 року в [[Луганськ]]у. Здобув фах [[Електрозварювання|електрозварювальника]] у луганському ПТУ №&nbsp;45<ref name="День">{{cite web |url=https://day.kyiv.ua/ru/article/oni-pogibli-za-nas-obshchestvo/svyato-veril-v-spravedlivost |title=Свято верил в справедливость... |author=Сергей Лащенко |date=6 жовтня 2015 |publisher=День |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref>. Мешкав у селищі [[Веселеньке]], що підпорядковане [[Жовтневий район (Луганськ)|Жовтневому району]] міста Луганська. Займався громадською роботою. Зокрема, у січні 2014 року разом з іншими активістами викрив міського голову Луганська [[Кравченко Сергій Іванович (політик)|Сергія Кравченка]]<ref>{{cite web |url=http://cxid.info/laquo-pilavov-na-ohote-uhu-el-raquo-v-luganske-aktivisty-s-avtomatami-i-hlopushkami-piketirovali-meriu-foto-n111362 |title=«Пилавов на охоте уху...ел»: в Луганске активисты с автоматами и хлопушками пикетировали мэрию (фото) |date=9 січня 2014 |publisher=СХІD.info |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref> та його заступника [[Пілавов Маноліс Васильович|Маноліса Пілавова]] на незаконному [[Мисливство|полюванні]]<ref>{{cite web |url=https://www.0642.ua/article/449822 |title=Охота на кабана. Заместителя луганского мэра Манолиса Пилавова обвиняют в браконьерстве (ВИДЕО) |date=6 січня 2014 |publisher=0642 |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref>.
Олександр Решетняк народився 7 листопада 1964 року в [[Луганськ]]у. Здобув фах [[Електрозварювання|електрозварювальника]] у луганському ПТУ №&nbsp;45<ref name="День">{{cite web |url=https://day.kyiv.ua/ru/article/oni-pogibli-za-nas-obshchestvo/svyato-veril-v-spravedlivost |title=Свято верил в справедливость... |author=Сергей Лащенко |date=6 жовтня 2015 |publisher=День |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref>. Мешкав у селищі [[Веселеньке]], що підпорядковане [[Жовтневий район (Луганськ)|Жовтневому району]] міста Луганська. Займався громадською роботою. Зокрема, у січні 2014 року разом з іншими активістами викрив міського голову Луганська [[Кравченко Сергій Іванович (політик)|Сергія Кравченка]]<ref>{{cite web |url=http://cxid.info/laquo-pilavov-na-ohote-uhu-el-raquo-v-luganske-aktivisty-s-avtomatami-i-hlopushkami-piketirovali-meriu-foto-n111362 |title=«Пилавов на охоте уху...ел»: в Луганске активисты с автоматами и хлопушками пикетировали мэрию (фото) |date=9 січня 2014 |publisher=CXID.info |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref> та його заступника [[Пілавов Маноліс Васильович|Маноліса Пілавова]] на незаконному [[Мисливство|полюванні]]<ref>{{cite web |url=https://www.0642.ua/article/449822 |title=Охота на кабана. Заместителя луганского мэра Манолиса Пилавова обвиняют в браконьерстве (ВИДЕО) |date=6 січня 2014 |publisher=0642 |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref>.


У грудні 2013 року після [[Силовий розгін Євромайдану в Києві|побиття студентів]] на [[Майдан Незалежності|майдані Незалежності]] поїхав до [[Київ|Києва]] від ГО «Народний фронт Луганщини»<ref name="День"/>, згодом здебільшого брав участь у заходах [[Євромайдан]]у в Луганську. З початком [[Проросійські виступи у Луганську 2014|проросійських виступів у Луганську]] вступив до лав [[Патрульна служба поліції особливого призначення України|добровольчого батальйону МВС]] «Тимур», створеного з ініціативи [[Юлдашев Темур Дамірович|Темура Юлдашева]], у ранзі рядового міліції<ref name="День"/>. Через захоплення Юлдашева у заручники сепаратистами батальйон було розформовано, а Решетняк подався до [[Полк поліції «Дніпро-1»|добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1»]]. Під час навчань у [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]] отримав розрив [[Ахіллове сухожилля|ахіллового сухожилля]], переніс операцію та повернувся додому в Луганськ. Решетняку у Луганську почали надходити погрози, проте за станом здоров'я він не міг покинути місто<ref>{{cite web |url=http://informator.media/archives/1726 |title=Активисту, похищенному в ночь на 10 июня, и ранее угрожали сепаратисты |date=11 червня 2014 |publisher=Informator |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref>.
У грудні 2013 року після [[Силовий розгін Євромайдану в Києві|побиття студентів]] на [[Майдан Незалежності|майдані Незалежності]] поїхав до [[Київ|Києва]] від ГО «Народний фронт Луганщини»<ref name="День"/>, згодом здебільшого брав участь у заходах [[Євромайдан]]у в Луганську. З початком [[Проросійські виступи у Луганську 2014|проросійських виступів у Луганську]] вступив до лав [[Патрульна служба поліції особливого призначення України|добровольчого батальйону МВС]] «Тимур», створеного з ініціативи [[Юлдашев Темур Дамірович|Темура Юлдашева]], у ранзі рядового міліції<ref name="День"/>. Через захоплення Юлдашева у заручники сепаратистами батальйон було розформовано, а Решетняк подався до [[Полк поліції «Дніпро-1»|добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1»]]. Під час навчань у [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]] отримав розрив [[Ахіллове сухожилля|ахіллового сухожилля]], переніс операцію та повернувся додому в Луганськ. Решетняку у Луганську почали надходити погрози, проте за станом здоров'я він не міг покинути місто<ref>{{cite web |url=http://informator.media/archives/1726 |title=Активисту, похищенному в ночь на 10 июня, и ранее угрожали сепаратисты |date=11 червня 2014 |publisher=Informator |accessdate=5 червня 2017}}{{ref-ru}}</ref>.

Версія за 05:01, 31 січня 2023

Решетняк Олександр Віталійович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Олекса́ндр Віта́лійович Решетня́к (7 листопада 1964, м. Луганськ, Українська РСР, СРСР — 15 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український громадський активіст, учасник Революції Гідності, доброволець.

Біографія

Олександр Решетняк народився 7 листопада 1964 року в Луганську. Здобув фах електрозварювальника у луганському ПТУ № 45[1]. Мешкав у селищі Веселеньке, що підпорядковане Жовтневому району міста Луганська. Займався громадською роботою. Зокрема, у січні 2014 року разом з іншими активістами викрив міського голову Луганська Сергія Кравченка[2] та його заступника Маноліса Пілавова на незаконному полюванні[3].

У грудні 2013 року після побиття студентів на майдані Незалежності поїхав до Києва від ГО «Народний фронт Луганщини»[1], згодом здебільшого брав участь у заходах Євромайдану в Луганську. З початком проросійських виступів у Луганську вступив до лав добровольчого батальйону МВС «Тимур», створеного з ініціативи Темура Юлдашева, у ранзі рядового міліції[1]. Через захоплення Юлдашева у заручники сепаратистами батальйон було розформовано, а Решетняк подався до добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпропетровську отримав розрив ахіллового сухожилля, переніс операцію та повернувся додому в Луганськ. Решетняку у Луганську почали надходити погрози, проте за станом здоров'я він не міг покинути місто[4].

Увечері 10 червня 2014 року Олександр Решетняк був викрадений терористами «ЛНР» з власного дому, разом з ним бойовики намагалися викрасти його сина, проте місцевий священник став цьому на заваді[1]. Решетняк був доправлений до захопленої будівлі обласного управління СБУ, де від нього намагалися отримати інформацію про місця дислокації батальйону «Айдар»[5]. 12 червня його з численними травмами було знайдено біля будівлі Луганської ОДА та доправлено до обласної лікарні[1] з вогнепальним пораненням тулуба, зламаним хребтом, відбитими нирками. 15 червня від отриманих у полоні травм Олександр помер у лікарні після кількох операцій[6]. Похований у Луганську.

Через те, що документи батальйону "Тимур" перебувають у будівлі обласного управління МВС у Луганську, який не підконтрольній українській владі, Олександр Решетняк не зазначений в офіційному списку загиблих в зоні АТО міліціонерів[7].

Сім'я

Залишилися дружина Лариса та 27-річний син. Через війну на Донбасі та небезпеку переслідувань з боку бойовиків «ЛНР» родина була вимушена залишити свою домівку та оселитися на Київщині, живе в приміщенні однієї зі шкіл Київської області.

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (17 лютого 2016, посмертно) — за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності[8].

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ