-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Романенко Геннадій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:44, 8 жовтня 2023

Романенко Геннадій Миколайович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Генна́дій Микола́йович Романе́нко[1] (Шаблон:Н , м. Єнакієве — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Дружба, Бахмутський район, Донецька область) — український військовослужбовець, майор збройних сил України, кавалер ордену «За мужність» III ступеня.

Життєпис

Народився 10 січня 1967 року в місті Єнакієве. У 1993 році закінчив Шахтинський філіал Новочеркаського політехнічного інституту, здобув фах електромеханіка гірничого устаткування. Після випуску отримав направлення на шахту «Юний комунар». Був підземним електрослюсарем 4-го розряду.

У 2004-2014 роках працював на шахті «Єнакіївська» начальником вентиляційної техніки безпеки. Захоплювався історією України, нумізматикою. Любив філософські та історичні книги. Займався садом. Вирощував квіти, плодові дерева, виноград і горіхи. Мав пасіку, розводив свійських тварин. З 2016 року Геннадій із родиною жив у Києві. Працював електриком.

Повномасштабна війна Росії проти України

Під час повномасштабної війни Геннадій Романенко був командиром взводу 101-ої окремої бригади охорони Генерального Штабу. Разом із підлеглими виконував складні завдання у гарячих точках фронту.

Загинув у боях біля села Дружба, Донецької області (розв'язка на м. Горлівка).

Був похований на Берковецькому кладовищі у Києві. У нього залишилися дружина, донька та син.

Нагороди

Указом Президента України №9/2023 від 9 січня 2023 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[2]

Примітки

Шаблон:Примітки Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ