-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Рудницький Іван Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Andriy.vBot
м (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Рудницький Іван Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Володи́мирович Рудни́цький (Рудніцький) (7 лютого 1995 — 10 лютого 2015) — солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях

Закінчив ЗОШ, у квітні 2013 року пішов на військову службу до ЗСУ за контрактом. Навідник, 3-я рота, 13-й батальйон, 95-та окрема аеромобільна бригада. Влітку 2014-го у бою зазнав поранення, після лікування та реабілітації повернувся до частини.

10 лютого 2015-го загинув під час вогневого контакту ротно-тактичної групи з терористами біля села Спартак Ясинуватського району. Тоді ж полягли Сергій Порозінський, Олександр Саєнко й Андрій Ущапівський.

Без Івана лишилися мама і сестра.

14 лютого в Житомирі на Корбутівці відбулося останнє прощання з Сергієм Порозінським, Миколою Назарчуком, Іваном Рудницьким. Похований у місті Чуднів.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ