-
Русник Роман Васильович: відмінності між версіями
ua>G.Tuono Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023
| Роман Русник Русник Роман Васильович | |
|---|---|
 Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Роман Васильович Русник (29 липня 1998, с. Луг Закарпатської області — 9 березня 2022) — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Життєпис
Народився 29 липня 1998 року у селі Луг Закарпатської області. З дитинства мріяв стати військовим. Після закінчення 9 класу у 2013 році він ступив до Мукачевського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героя Красного Поля. Після закінчення ліцею вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2020 році був учасником АТО і ООС. Служив командиром роти вогневої підтримки військової частини А-1778[1].
Під час російського вторгнення в Україну старший лейтенант Роман Русник зі своїм підрозділом обороняв околиці міста Кремінна на Луганщині.
9 березня 2022 року, помітивши неподалік наших позицій диверсійно-розвідувальну групу (ДРГ) росіян, він на чолі одного відділення висунувся в той бік і знищив ворога вогнем зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод, і наші бійці зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Однак оскільки сили були надто нерівними, Роман Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Перші бійці відділення, котрі успішно відійшли, одразу зв'язалися з бронегрупою, яка рвонула на підмогу і знешкодила росіян. Частину ворогів знищили, ще частина втекла. На жаль, у результаті бою старший лейтенант загинув. Він до останнього прикривав відхід товаришів, пожертвував заради них власним життям[2].
14 березня 2022 року похований у рідному селі Луг[3].
Залишилася: мати, сестра, і кохана дружина Діана Кукурудзяна військовий медик яка також отримала орден 3 ступеня. І продовжує захищати країну.
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Примітки
Джерела
- Олехнович, А. «Сьогодні тобі виповнилося б 24, але вже 140 днів, як тебе немає» // АрміяInform. — 2022. — 29 липня.
- До останнього прикривав відступ побратимів: історія Героя України Романа Русника
- «Справжнє кохання він знайшов на війні». Матір загиблого Героя Романа Русника — про стосунки із сином та останню розмову
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014)
Шаблон:Герої України
Шаблон:Учасники РУВ