-
Баран Сергій Петрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:35, 13 грудня 2022
| Баран Сергій Петрович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Петро́вич Бара́н (Шаблон:ДС — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Закінчив середню школу в селі Перемога Ніжинського району, вчився у Ніжинському професійно-технічному училищі, здобув спеціальність механізатора. Строкову службу пройшов у Туркменістані прикордонником, зазнав поранення. Повернувшись додому, працював у господарстві КСП імені Прядка.
28 квітня 2014-го мобілізований, начальник складу МТЗ 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1».
З травня 2014 року брав участь у боях на сході України. 19 серпня зазнав важких поранень осколками під час обстрілу з РСЗВ «Град» у Луганській області. Спочатку Сергія лікували в Харківському госпіталі, згодом у Львові, де переніс кілька операцій. Стан залишався тяжким, врешті серце не витримало, 9 вересня він пішов із життя.
Поховали Сергія 11 вересня 2014 року на кладовищі в Богданівці, неподалік від рідної хати.
Лишились дружина, двоє синів — 1994 і 2001 р.н., і донька 2006 р.н.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- У селі Перемога Ніжинського району на будівлі ЗОШ, де він навчався, та у селі Богданівка — на будинку, де він мешкав — встановлені меморіальні дошки його честі.