-
Халус Руслан Петрович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:55, 8 жовтня 2023
| Халус Руслан Петрович | |
|---|---|
| Шаблон:РангМВС | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Русла́н Петро́вич Ха́лус — капітан батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» МВС України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Батько, Петро Федорович, працював у міліції, на пенсію вийшов у званні підполковника, мама, Світлана Іванівна — вчителька початкових класів, виховували сина Руслана та дочку Людмилу.
1994 року закінчив Чечельницьку ЗОШ № 2. Після закінчення Київського автомобільного інституту сухопутних військ служив у військовій частині в місті Котовськ. Після семи років служби по розформуванні частини звільнився в запас у званні капітана. В 2006—2008 роках працював у Чечельницькій РДА. В 2008—2011 роках жив і працював у Італії. По поверненні працював на різних роботах.
В часі війни — доброволець, старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Чергували на блокпостах, здійснювали розвідувальні дії.
29-го серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» при обстрілі обстрілу російськими десантниками біля села Горбатенко разом з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським.
19 вересня 2014-го тіло було знайдено пошуковою групою Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан») поруч з селом Горбатенко, перевезене у Запоріжжя.
Упізнаний товаришами та родичами, похований в Чечельнику 4 жовтня 2014-го з військовими почестями.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- 19 лютого 2015 року на вшанування його пам'яти відкрито пам'ятну дошку у Чечельнику.