-
Харитонов Сергій Миколайович: відмінності між версіями
ua>SalweenBot м (правопис) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:55, 8 жовтня 2023
| Харитонов Сергій Миколайович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Микола́йович Харито́нов ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Навчався у чернігівській ЗОШ № 3 міста, закінчив Чернігівське професійно-технічне училище залізничного транспорту. Після проходження в 1988—1990 роках строкової військової служби працював у чернігівському залізничному депо, потім — у ВАТ «Союзспецстрах». З часом відкрив власну СТО, працював автомеханіком.
У вересні 2014-го пішов на фронт, головний сержант—командир міномета мінометного взводу 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».
30 січня 2015-го загинув у бою на блокпосту міста Вуглегірськ. Товариші по службі оповіли, що бачили тіло Сергія серед засніженого поля з розірваним бронежилетом, проте не змогли забрати через обстріл ворожої артилерії.
На початку квітня 2015 року упізнаний серед загиблих за експертизою ДНК.
Без Сергія лишились батьки, дружина Світлана, двоє синів.
Похований в селі Старий Білоус.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Рішенням Чернігівської обласної ради № 1-25/VII від 28 жовтня 2020 року нагороджений Почесною відзнакою «За мужність і вірність Україні» (посмертно)[2][3].
- Рішенням Чернігівської міської ради № 10/VIII-4 від 26 серпня 2021 року присвоєно почесне звання «Захисник України — Герой Чернігова» (посмертно)[4].
- В чернігівській ЗОШ № 3 відкрито меморіальну дошку випускнику Сергію Харитонову[5].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[6][7].
Примітки
Посилання
- Харитонов Сергій Миколайович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Небесна Гвардія
- Сергій Харитонов
- Життя мінометника
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://chor.gov.ua/component/k2/item/10318-pro-nahorodzhennia-pochesnoiu-vidznakoiu-chernihivskoi-oblasnoi-r
- ↑ На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно)
- ↑
https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-59/scid-10/id-49884/
- ↑
http://zemlyaivolya.net/news/v_chernigivskiy_shkoli_vidkrito_memorialnu_doshku.html
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/30/dzvin-pamyati-prolunav-dvadczyat-tri-razi%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube