-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Хіньов Ігор Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>LxlalexlxlBot
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:56, 8 жовтня 2023

Хіньов Ігор Павлович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

І́гор Па́влович Хіньов ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1984 року в місті Болград (Одеська область); виростав із старшим братом у родині Павла Володимировича і Євгенії Григорівни Хіньових. Батько служив у 217-му парашутно-десантному полку, мама працювала на автотранспортному підприємстві диспетчером. Навчався в Болградській гімназії ім. Г. С. Раковського, брав участь та вигравав у різних конкурсах й олімпіадах. Після школи вступив до Ізмаїльського технікуму електрифікації та механізації. 2003 року проходив строкову службу у Київському окремому полку Президента України; пройшов підготовку у навчальному центрі «Десна». Після демобілізації закінчив третій курс технікуму, але вирішив присвятити себе військовій справі; батько схвалив його рішення. Ігор підписав контракт. Незабаром Ігоря було призначено заступником командира взводу. 2013 року старшого солдата Хіньова направили навчатися до Миколаївської філії міжрегіональної академії управління персоналом.

В часі війни — старший стрілець, 28-ма окрема механізована бригада. Не казав батькам де він, намагався рідним дзвонити щодня, казав, що у відрядженні. Потім попередив — не зможе якийсь час дзвонити, бо буде на навчаннях (насправді в цей час у Криму захищав аеропорт «Бельбек»). У липні-серпні не телефонував додому майже чотири тижні. В боях на кордоні їх придавило стіною; товариші по службі загинули, а Ігор зазнав контузії але зміг вибратися. Першою справою подзвонив додому. Востаннє телефонував рідним 19 серпня.

Загинув 21 серпня 2014-го під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве. Прикрив своїм тілом двох бойових товаришів. Тоді ж загинув лейтенант Сергій Ончуров.

Похований в місті Болград 25 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування

Меморіальна табличка Ігору Хіньову на стіні Болградської гімназії імені Г. С. Раковського, де він навчався

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub