-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шапошник Ігор Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 8; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023

Шапошник Ігор Андрійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці І́гор Андрі́йович Ша́пошник (, м. Харків, Україна — Шаблон:ДС, м. Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, 92 ОМБр, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 20 червня 1998 року у Харкові. Від самого народження був сиротою, виховувався у дитячому будинку смт Золочів Харківської області. Коли почалася війна, навчався у 10 класі. Закінчив професійно-технічне училище. Мешкав у Харкові.

З грудня 2016 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.

Солдат, номер обслуги 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. З 2017 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

28 квітня 2017 року близько 5:00 загинув під час мінометного обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позицій українських військових в районі міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області. Противник вів вогонь з боку окупованого смт Старомихайлівка, з мінометів калібру 120 мм та 82 мм, зенітних установок ЗУ-23-2, гранатометів та стрілецької зброї[1][2]. Тоді ж дістав тяжкі поранення командир гармати молодший сержант Олексій Пудов, він помер 11 травня у шпиталі м. Дніпро[3].

29 квітня похований на Алеї Слави кладовища № 18 міста Харкова[4][5].

Нагороди

Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ