-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шарабуряк Володимир Богданович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 14; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023

Шарабуряк Володимир Богданович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Богда́нович Шарабуря́к (Шаблон:Н 9 жовтня 1976, м. Івано-Франківськ, Українська РСР — Шаблон:Пом 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український правоохоронець, спецпризначенець, старший прапорщик міліції.

Біографія

Володимир Шарабуряк народився 9 жовтня 1976 року в місті Івано-Франківську. 1991 року закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 19, 1994 року — спеціальне професійно-технічне училище № 15 міста Івано-Франківськ за спеціальністю «водій-автослюсар», потім — Івано-Франківський коледж фізичного виховання.

З 1 грудня 1994 року по 18 червня 1996 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

1998 року розпочав службу в органах внутрішніх справ, з лютого по листопад проходив службу на посаді міліціонера батальйону патрульно-постової служби міліції Івано-Франківського міського управління МВС. З листопада 1998 року — міліціонер окремої роти міліції швидкого реагування «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області, у квітні 2008 призначений командиром відділення. З вересня 2009 по квітень 2010 — інспектор патрульної служби роти патрульної служби Івано-Франківського міського відділу УМВС. У квітні 2010 повернувся в спецпідрозділ «Беркут» на посаду командира відділення.

Колишній керівник Івано-Франківського «Беркуту», майор Олександр Нідзельський пригадує, як у липні 2005 року Володимир Шарабуряк виконував обов'язки з охорони громадського порядку під час масового сходження на Говерлу за участі Президента України Віктора Ющенка. В умовах різкого погіршення погодних умов Шарабуряк проводив Президента до вертольота. У міліціонера була радіостанція, в яку поцілила блискавка. У той момент йому практично відняло ліву руку, та, незважаючи на це, він до кінця виконав свій обов'язок[1].

З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — командир відділення спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

29 травня 2014 року Володимир Шарабуряк разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. Внаслідок події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольота[2][3][4][5].

1 червня в Івано-Франківську прощались із загиблими правоохоронцями, на громадянську панахиду прийшли кілька тисяч іванофранквців, весь особовий склад прикарпатської міліції, керівництво міста та області[6]. 2 червня Володимира Шарабуряка, Петра Безпалька і Василя Семанюка поховали на території Меморіального скверу міста Івано-Франківська неподалік від могили Героя Небесної сотні Романа Гурика[7].

Залишились мати Ольга Шарабуряк і брат.

Нагороди

20 червня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[8].

Почесні звання

25 квітня 2019 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно).

Вшанування пам'яті

  • 19 жовтня 2014 року на Тернопільщині, в селі Лиса Підгаєцького району, звідки походять батьки Володимира Шарабуряка, відкрито меморіальну дошку на його честь[9].
  • 14 листопада 2014 року на Донеччині поблизу Слов'янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні — пам'ятний хрест, встановлений неподалік від місця, де впав збитий терористами вертоліт Мі-8МТ.[10]
  • 27 лютого 2015 року в Івано-Франківську, в рамках проекту «Івано-Франківськ — місто героїв», на фасаді будівлі ЗОШ № 19 по вулиці Гната Хоткевича, 56, де навчався Володимир Шарабуряк відкрили анотаційну дошку на його честь[11][12].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ 'Вони загинули за нас. «Вони захищали Україну, свої сім'ї і дбали про майбутнє» // Федоляк І. Газета «День», 17 червня 2014
  2. ↑ http://vv.gov.ua/news.php?nid=4889&lang=ua

  3. ↑ Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким // УНІАН. — 2014. — 29 травня.
  4. ↑ Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт — загинули 14 військових на чолі з генералом // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
  5. ↑ Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
  6. ↑ Івано-Франківськ прощається із загиблими в Слов'янську військовими // Фіртка. — 2014. — 1 червня.
  7. ↑ Харків І. Чорний четвер / Іван Харків // Галицький кореспондент. — 2014. — 3 червня.
  8. ↑ Шаблон:УПУ
  9. ↑ Відкрито меморіальну дошку в пам'ять про героя // Підгаєцька РДА, 20 жовтня 2014
  10. ↑ Під Слов'янськом встановили пам'ятного хреста на місці загибелі екіпажу МІ-8 з генералом Кульчицьким // 5 канал. — 2014. — 15 листопада.
  11. ↑ http://geroi.if.ua/content%26content_id%3D69

  12. ↑ http://www.blitz.if.ua/news/29248

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Шарабуряк_Володимир_Богданович&oldid=19098