-
Шевченко Ігор Станіславович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023
| Шевченко Ігор Станіславович | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно) | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці І́гор Станісла́вович Шевче́нко ( — Шаблон:ДС) — полковник (посмертно), Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Життєвий шлях
У 2003 році Ігор Шевченко закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
В рамках військової служби перебував на офіцерських посадах начальника відділення штабу, начальника зміни та начальника групи відділу різних військових частин, офіцера та старшого офіцера відділу управління ГУР МОУ.
Брав участь у миротворчих операціях у Республіці Ліберії та Косово[1].
Бойовий шлях
10 лютого 2015-го близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Тоді ж загинули Євген Бушнін, Володимир Глубоков, Віктор Дев'яткін, Володимир Довганюк, Денис Жембровський, Михайло Ілляшук, Сергій Хаустович, Сергій Шмерецький, 29 вояків зазнали поранень.
Без Ігоря лишились дружина, дочка, батьки, брат.
Похований в Києві на Лісовому військовому кладовищі.