-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шинкаренко Олександр Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023

Олександр Шинкаренко
Шинкаренко Олександр Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олександр Олександрович Шинкаренко — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Олександр Шинкаренко народився 24 жовтня 1991 року на Полтавщині. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій у складі 81-ої окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Олександр Шинкаренко обіймав військову посаду бойового медика 2-го десантно-штурмового взводу в/ч А1493. Загинув під час масованого обстрілу села Малинівки поблизу міста Гуляйполя Запорізької області 6 травня 2022 року. Чин прощання із Олександром Шинкаренком та загиблими співслуживцями старшим солдатом Євгенієм Горенком, солдатами Юрій Гапулою, Сергієм Коротченком, Микитою Луговим та Дмитром Рябичем, а також старшим солдатом Євгеном Цукановим й солдатом Олександром Дерієм відбувся 10 травня 2022 року біля Свято-Успенського кафедрального собору Полтави. Поховали загиблого 10 травня 2022 року на Затуринському кладовищі Полтави[1][2][3][4][5][6].

20 січня 2023 року з нагоди Дня Соборності України начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін, народний депутат України Олексій Устенко та перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко у Полтавській обласній філармонії вручили ордени «За мужність» родинам полеглих воїнів Олександра Шинкаренка, Микити Лугового, Євгенія Горенка, Сергія Модіна, Максима Фесенка, Олександра Новака та Назарія Діброви.

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ