Юрченко Ігор Петрович

Юрченко Ігор Петрович
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рченко І́гор Петро́вич — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Мобілізований 4 серпня 2014-го, до 30-ї бригади мобілізувалися і два молодші його брати. Радіотелеграфіст, 1-ше розвідувальне відділення 3-го взводу 2-ї роти, 54-й окремий розвідувальний батальйон.

17 листопада 2014-го загинув біля спостережного поста поблизу Новоорлівки (Шахтарський район) під час надання допомоги та евакуації поранених: на вибухівці підірвався «Урал-169» навчального центру. Вояки вирушили на поміч екіпажу, Ігор наразився на вибуховий пристрій, зазнав численних поранень, несумісних з життям. Помер на руках у брата — військовика того ж батальйону.

Без Ігоря залишились дружина та 9-річна донька.

Похований в Народичах 20 листопада.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
• 2015 року провулок Медиків у Попільні перейменовано на провулок Ігоря Юрченка

Джерела

• Шаблон:УПУ
• Юрченко Ігор Петрович
• У Житомирській області поховали бійця 30-ї бригади, який помер від поранень на руках у брата
• невідомий вибуховий пристрій підступно забрав життя відважного розвідника
• Попільнянська РДА