-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Михайлов Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:13, 9 жовтня 2023

Михайлов Сергій Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Надгробок на могилі С. Михайлова..jpg

Сергі́й Ві́кторович Миха́йлов (Шаблон:Н , м. Львів, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Денежникове, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1977 року у Львові. Навчався у Золочівській школі-інтернаті № 4.

Мешкав у Львові, працював на Личаківському цвинтарі.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією.

Солдат, кухар 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0284, м. Львів.

Майже півроку ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції на Луганщині, зокрема в районі міста Щастя.

20 березня 2015-го помер внаслідок гострої серцевої недостатності під час несення військової служби в селі Денежникове Новоайдарського району.

Похований 23 березня у Львові, на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища[1]. Без Сергія лишилася дружина Ольга та двоє дітей.

Нагороди та вшанування

  • За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015, посмертно)[2].
  • 13 травня 2017 у місті Золочів на будівлі Золочівської ЗОШ № 4 встановлено меморіальну дошку на честь Сергія Михайлова[3][4].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ