-
Соловйов Сергій Олегович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:22, 9 жовтня 2023
Соловйов Сергій Олегович | |
---|---|
Файл:UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:ОднофамільціШаблон:Otherpersons Соловйо́в Сергі́й Оле́гович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Основне місце дислокації військової частини — Житомирська область, 95-а аеромобільна бригада.
З життєпису
13 травня українська військова колона, де був і бронетранспортер Соловйова, що супроводжував на передову снаряди до мінометів, потрапила у ворожу засідку, один із БТРів підбитий бандугрупуванням. Під шквальним вогнем бійці не мали змоги полишити палаючу бойову машину самостійно. Соловйов спрямував свй БТР на підбитий, зіштовхнув його з обстрілюваного моста в кювет. По тому зупинив свій БТР паралельно із палаючим, сім десантників змогли пересісти до його бронетранспортера. Десантники зайняли кругову оборону, та у відносній безпеці чекали підкріплення.
3 червня бойова машина Соловйова була підбита під Слов'янськом, він зазнав численних осколкових поранень. Переніс кілька операцій у Харкові, проходив курс реабілітаційного лікування в Ірпінському шпиталі. У липні 2014 року відновлював здоров'я вдома.
Не відмовляється вирушити знову на передову, відкидає можливість надання йому матеріальної допомоги, пропонуючи скерувати її побратиму Юрію Весельському.
Нагороди
15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.