-
Зіневич Олександр Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
ua>Максим Огородник (доповнення) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 23:34, 9 жовтня 2023
| Олександр Зіневич Олександр Іванович Зіневич | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олександр Іванович Зіневич — український військовослужбовець, полковник 30 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2021), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022).
Життєпис
Від 2014 року учасник бойових дій на сході України[1].
Від 4 січня 2021 року — командир 30-ї окремої механізованої бригади[2][1], в якій раніше проходив службу[3] на посаді заступника командира танкового батальйону[4].
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 жовтня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[5];
- орден «За мужність» III ступеня (8 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Військові звання
Примітки
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 1,2 В 30-й ОМБр відбувся урочистий ритуал прощання з Бойовим Прапором командира І.В.Гаразом та передача бойового стягу новопризначеному командиру // Звягельська міська рада. — 2021. — 19 січня.
- ↑ У 30 бригади новий командир: хто він // Новоград.City. — 2021. — 4 січня.
- ↑ 3,0 3,1 Майже дві тисячі військовослужбовців 13-го та 8-го армійських корпусів Сухопутних військ ЗС України виконують практичні заходи з основних предметів бойової підготовки // Мілітарний. — 2012. — 21 березня.
- ↑ 4,0 4,1 Н. Ковальчук. Красені-солдати і танки під водою // Звягель. — 2013. — 12 липня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ