Канюк Юрій Ігорович: відмінності між версіями

Юрій Канюк; Юрій Ігорович Канюк
	Старший лейтенант
	Шаблон:Wikidata/p373

Поточна версія на 23:35, 9 жовтня 2023

Приєднався до лав Збройних сил України з початком повномасштабного російського вторгнення. Воював на східному фронті.

У квітні 2022 року отримав осколкове поранення ноги внаслідок вибуху снаряда, проте після недовгого лікування вдома^[1] повернувся на передову.

5 травня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ про нагородження Юрія Канюка орденом «За мужність» III ступеня.

23 травня 2022 року у віці 27 років^[2] загинув під час ведення бойових дій у населеному пункті Яковлівка Донецької області^[3].

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[4].
орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.^[5].